Trade between Ukraine and the People's Republic of China as an Indicator of the Effectiveness of Bilateral CooperationIntroduction. The People's Republic of China is Ukraine's major trade partner in the Asia-Pacific region and its second global trade partner after the Russian Federation. To understand the existing level of bilateral trade and its efficiency and impact on Ukrainian economy, it is necessary to utilize not only quantitative parameters but also analytical indicators of external trade, such as the comparison of trade patterns, in order to determine the level of consistency of trade and the prospects of possible cooperation.Purpose. To analyze the status of contemporary bilateral trade cooperation between Ukraine and China, to measure the consistency of Ukrainian-Chinese trade by using the direct and reversed trade complementarity indexes, and to determine the role and position of China among Ukraine's major trade partners in the Asia-Pacific region.Results. Quantitative analysis of commodities trade was conducted. General trends of trade between Ukraine and the China were outlined. The result of the calculation of direct and reversed trade complementarity indexes were used to provide valuable insight into the possible prospects of bilateral trade, and problems and threats to economic security were uncovered due to the changes in trade patterns of Ukraine by comparing them to the respective parameters of partners in the Asia-Pacific region.Conclusion. The trade between Ukraine and China is growing steadily despite negative trends in the Ukrainian economy. However, the structure and quality of trade are decreasing, and the gap between Ukrainian exports to China and imports from China to Ukraine is constantly growing. It is evident that China is becoming a competitor to Ukraine on the global market and is less interested in Ukrainian exports. Possible actions to prevent and avoid severe competition and improve trade relations were proposed.

The purpose of this article is to enhance the Export Similarity Index to provide more reliable results on whether and to what extent two countries are potential and immediate competitors in the global trade. To achieve this existing methodology was complemented with the set of geographical destinations. This allows the evaluation of the overlap in export portfolios of two or more countries and understanding the possible level of their competition in international trade. To prove the efficiency of this enhanced index China’s export portfolio was compared with 50 largest exporters. Achieved results demonstrate a strong overlap of Chinese trade with Vietnam, Japan, and the Philippines proving the veracity of the introduced methodology.

This article investigates the role of linguistic distance on bilateral trade by using a set of indicators aimed to depict linguistic distance or proximity of China and its major trade partners. For this purpose, the gravity model that uses the linguistic distance as one of the elements of analysis and forecasting of bilateral trade is utilized. To achieve this goal, existing theories of the gravitational model are considered, the concept of linguistic distance is defined and its expediency to be included in the gravitational model justified. As a result, the impact of linguistic distance on bilateral trade is measured.

Annotation. Introduction. During the years of Ukrainian independence, China has risen from a relatively insignificant country in Asia to the biggest trade partner of Ukraine surpassing even Russia and other post-Soviet republics both in amount and the importance of bilateral trade. To fully understand the current dynamics of bilateral trade between Ukraine and China, it is necessary to explore the history of these relations from ancient times to the current stage to improve the strategy for cooperation between Ukraine and China. Purpose. To study the history of bilateral trade relations of Ukraine and China from first diplomatic contacts to contemporary relations, to identify patterns and trends that affect the dynamics of trade, to outline mistakes and shortcomings of Ukrainian diplomacy, and to provide recommendations for improvement. Result. The revealed pattern of diplomatic and trade relations between Ukraine and China may be considered as an indicator s that China has been viewing Ukraine as a political entity even before the declaration of independence in 1991. International relations between Ukraine and China have a deep and strong historical tradition with a wide range of forms and methods of cooperation in the fields of politics, economics, and culture. Conclusions. The revealed dynamics of bilateral trade prove that the negative trends in trade between Ukraine and China are not always related to the competitiveness of the Ukrainian economy or global market conditions and may have resulted from the mistakes and failures of Ukrainian diplomacy. To prevent these mistakes in the future, it is necessary to have qualified specialists trained to work with China and conduct effective negotiations at the highest level and monitor their correct coverage in the official documents and press. Keywords: international trade; bilateral trade; Ukraine-China trade; Soviet-China trade.

Китайська Народна Республіка є найбільш населеною країною світу з постійно зростаючою економікою, яка за своїми розмірами поступається лише Сполученим Штатам Америки. До початку глобальної пандемії Китай був найбільшим туристичним ринком, саме з відновленням виїзного туризму з КНР більшість аналітиків пов’язують вихід цією галузі глобальної економіки із системної кризи. Залучення іноземних туристів та переорієнтація в’їзних туристичних потоків є особливо важливим питанням для вітчизняної економіки, адже після початку військового конфлікту Україна втратила традиційні ринки споживачів свого туристичного продукту. За цих умов пріоритетним для України у сфері туризму стає розвиток співробітництва з країнами, мешканці яких є потенційною зацікавленими у вітчизняному турпродукті, насамперед це стосується країн зі зростаючими та гіпервеликими туристичними ринками. В статті досліджено стан в’їзного туризму з Китаю до України, здійснено аналіз вже існуючих засобів стимулювання туристичного потоку та оцінена їх ефективність, розроблені рекомендації щодо просування вітчизняного туристичного продукту на ринок Китаю з урахуванням досвіду інших країн. Було встановлено, що співробітництво України з Китаєм у сфері міжнародного туризму має значний потенціал для активізації за умови розробки відповідної стратегії як на рівні приватних туристичних компаній, так і на рівні держави. Найбільш ефективним з вже реалізованих заходів по привабленню китайських туристів є створення політико-правових, насамперед візових умов. Зважаючи на це було встановлено, що потенціал співробітництва використовується недостатньо та може бути значно розширений за умови розробки відповідної стратегії як на рівні найбільших приватних туристичних компаній, так і на рівні держави. Першими кроками по розробці такої стратегії може стати: виявлення пріоритетних напрямів залучення китайських туристів до України; розширення гуманітарного співробітництва з КНР у напрямках підготовки фахівців для роботи у туристичній галузі; підтримка китайської платіжної системи; цільова реклама та популяризація України у китайському сегменті Інтернету; використання логістичного потенціалу України як «моста» між Європою та Азією.