Статтю присвячено аналізу практичних результатів упровадження однієї з найпопулярніших сьогодні систем автоматизації інформаційного забезпечення управління підприємством-ERP-системи. У ході дослідження встановлено критерії, які відрізняють ERP-системи від інших програмних продуктів. На основі моніторингу світового ринку ERP визначено найбільш популярних виробників цього програмного забезпечення, встановлено сфери економічної діяльності, у яких його впровадження набуло найбільшого поширення. Визначено основні причини та мотиви менеджерів упроваджувати ERP-системи на підприємствах і чинники, які на це впливають. Однак упровадження таких систем у діяльність підприємств потребує значних затрат як фінансових, так і трудових ресурсів, у зв'язку з чим проаналізовано основні технічні, функціональні та організаційні переваги й недоліки запровадження цих систем на підприємствах. Ключові слова: інформаційне забезпечення управління підприємством, системи автоматизації управління підприємством, системи планування ресурсів, ERP-системи, менеджмент.

Financial reporting is one of the main tools for providing information to market agents about business performance and financial position of corporations. The current format of financial reporting envisaged by the international and national standardization systems and other mandatory documents limits the possibility of complete and objective representation of corporations' economic potential. The major deficiencies of the current format of financial reporting include the inability of faithful representation of intangible factors of corporations' economic potential, as well as ignoring capital obsolescence due to the high level of dynamism of economic development.The article presents the conceptual and methodological approaches to address the above problems. The application of intellectual capital maintenance concept in financial reporting framework permits to formulate methodological guidelines for adequate representation of intangible component of corporation economic potential on the balance sheet. The methodological approaches to moral depreciation of fixed capital disclosure in financial reporting, based on the provisions of organic balance sheet theory, are substantiated.

Abstract. Derivatives are one of the most effective tools of financial risk management. However, efficient hedging and evaluation of related risks by external stakeholders require a proper level of information support that causes the need for development of methodology of accounting for derivatives and their representation in financial reporting. The purpose of the article is to study the problem issues of methodology and procedure of accounting for derivatives, transactions with them and their representation in financial reporting. The analysis of current methods and practices of accounting for derivatives has allowed us to identify certain problem issues, in particular: the appropriateness and reasonableness of the balance sheet recognition of derivatives, the determination of their original cost, the choice of approaches and methods of recognition of derivatives' revaluation results, the results of hedge or speculative transactions with derivatives and their reflection in accounts and financial reporting, etc. The study refuted the possibility of qualification of underlying assets' contracted prices as the fair prices of derivatives. It was established that the method of derivatives' revaluation accounting for depends on their functional use, type of hedging transactions and their performance, and is quite complicated and ambiguous. Limitations, complexity and ambiguity of accounting for derivatives procedure are largely caused by the imperfection of accounting methodology of owners' equity. The existing paradigm of accounting in general and accounting for owners' equity in particular have been formed at the junction and compromise of various theoretical concepts (including capital preservation concepts) that makes impossible the efficient solution of revealed problems. Keywords: Derivatives; Financial Instruments; Hedging; Accounting; Financial Reporting JEL Classification: G13; M41 DOI: http://dx.doi.org/10.21003/ea.V156-0027 Пилипенко Л. М. кандидат економічних наук, доцент, кафедра обліку та аналізу, Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна Бухгалтерський облік деривативів та їх репрезентація у фінансовій звітності: проблеми методики та методології Анотація. Досліджено існуючі методики бухгалтерського обліку деривативів та принципи їх репрезентації у фінансовій звітності. Розглянуто фінансово-економічний зміст операцій з деривативами для обґрунтування облікових об'єктів та встановлення основних обліково-звітних проблемних аспектів. Сформульовано гіпотезу про взаємозв'язок виявлених проблем щодо бухгалтерського відображення деривативів із недоліками методологічних і концептуальних основ бухгалтерського обліку, зокрема, капіталу. Обґрунтовано додаткові якісні вимоги до розкриття інформації про деривативи у фінансовій звітності з урахуванням інформаційних потреб стейкхолдерів. Ключові слова: деривативи; фінансові інструменти; хеджування; бухгалтерський облік; фінансова звітність. Пилипенко Л. М. кандидат экономических наук, доцент, кафедра учета и аудита Национальный университет «Льво...

The purpose of this article is to study the possibility of modelling accounting policies and accounting processes. Since accounting processes don’t have defined parameters, to study them we can model their functional features and forecast the behaviour of the object in question in various situations. It is achieved by means of developing certain sign patterns: charts, schemes, unified forms and rules for filling them out. Such modelling is called sign modelling. The most important type of sign modelling is logical-mathematic. In logical mathematic modelling, sign formations and their elements are considered in connection with certain transformations and operations with them. A logical mathematic model (LMM) is a basis (mathematic and linguistic provision) for creating algorithms for accounting processes and software development. Since the accounting objects are rather diversified, the principles of processing corresponding information can also differ. For instance, the most efficient accounting methods and approaches for large enterprises and turn out to be irrational for small enterprises and even result in additional losses and unnecessary increase in the amount of differently detailed information. Methods of the research: the statistical method of the questionnaire and generalization for studying the preconditions of accounting policy development at enterprises; the method of expert evaluation of strong and weak points of the analysed enterprises to define options and threats for their economic activity. Practical results. The content of the conceptual apparatus “accounting policies” is considered. The expediency of application of mathematical modelling information of accounting policy of the enterprise for the choice of effective methods of conducting financial accounting is substantiated. Elements of stages of the process of modelling accounting processes and accounting policy are studied and improved. When creating an accounting model, it is important to take into account which of the factors should be entered into the model. On the one hand, while using a model for forecasting, it is necessary to take into account as many factors as possible. On the other hand, gathering and processing large amounts of information are time-consuming, therefore, it is better to reduce the number of factors restricting by the most powerful ones. Value/originality. The choice of accounting policy should be based on modelling, the central link of which is a system of accounting and analytical support.

Мета. Метою статті є розроблення моделі оцінювання аудиторського ризику на основі нечіткої логіки, систематизація аудиторських дій при наявності ризиків і визначення можливих ризиків діяльності підприємств. Методологія / методика / підхід. У статті використано загальнонаукові методи дослідження об’єкта й специфічні методи економічних та економіко-математичних досліджень, зокрема, метод аналізу для дослідження видів і структури ризиків аудиторської діяльності, їхніх джерел і факторів впливу; індукції, дедукції, кластерного аналізу й синтезу для ідентифікації ризиків аудиторської діяльності; аналогії, нечіткої логіки та експертного опитування при побудові моделі оцінювання аудиторського ризику; дедукції для визначення способів управління ризиками аудиторської діяльності; основних положень інтегрованого ризик-менеджменту під час дослідження питання організування управління ризиками в аудиторській фірмі. Результати. Проаналізовано масштаби економічних злочинів і шахрайства в Україні в контексті ідентифікації потенційних ризиків аудиту аграрних підприємств. Проаналізовано розподіл суб’єктів аудиторської діяльності за регіонами України. Науково обґрунтовано використання методичного інструментарію нечіткої логіки для оцінювання ризиків аудиторської діяльності та розроблено відповідну модель оцінювання аудиторського ризику. Вони дають змогу враховувати якісні фактори, що впливають на ризики аудиторської діяльності й невпевненість аудитора в оцінюванні цих факторів. Оригінальність / наукова новизна. Набули дальшого розвитку теоретичні, методичні та організаційні засади виявлення й оцінювання ризиків аудиту аграрних підприємств. Уперше розроблено модель оцінювання ризиків аудиторської діяльності на основі нечіткої логіки, що має ряд переваг, зокрема, вона дає можливість оперувати словесними оцінками, враховує невпевненість аудитора в оцінках факторів впливу на ризики і є гнучкою й адаптивною. Запропоновано поетапну побудову моделі оцінювання ризиків аудиторської діяльності на основі нечіткої логіки. Практична цінність / значущість. Практичну цінність мають такі результати дослідження: модель оцінювання аудиторського ризику з використанням апарату нечіткої логіки (після навчання моделі на експериментальних даних); методи управління ризиками аудиторської діяльності. Запропоновані методи ідентифікації та оцінювання ризиків аудиторської діяльності дають змогу підвищити ефективність управління ними для зниження до прийнятного рівня.