No abstract

Introduction. Digitalization and innovative sphere of scholarly research, "digital humanities", integrates the methodological apparatus and develops the potential of the humanities and engineering sciences under the condition of their effective interaction. One of the elements of the infrastructure of the digital humanities is research projects to create resources and databases of humanities knowledge. Problem Statement. Defining the concept of digital humanitarian project and its features is important for the development of interdisciplinary methodology of humanities and information technology. Purpose. The purpose is to substantiate the properties of Digital Humanitarian Project (DHP) as innovative research product, which is important in modern scientific communication and should be an officially recognized type of scholarly research electronic publication. Materials and Methods. Methods for historiographical and structural analysis and synthesis of DHP research concepts and completion of humanitarian digital projects at the NAS of Ukraine, and several other methods have been used. Results. For the first time the research has summarized the concept of DHP as interdisciplinary research product based on the analysis of modern concepts of digital humanities. Conclusions. The digital humanitarian project as a component of the digital humanities is an innovative research result and a type of scholarly research publication. The specific criteria are as follows: intellectual and innovative contribution of the interdisciplinary team to the development of scientific knowledge; importance for the development of educational and research infrastructure; influence on other DHP. The new model of scientific communication provides for the introduction and improvement of digital technologies in the processes of research and procedures for obtaining, processing, publishing, managing, and using scientific data, forming relevant humanities knowledge bases using achievements of socio-humanities, library and information activities etc. The criterion of new knowledge is not only a new content, but also new means of organization, classification, and interaction with this content.

Анотація. Мета статті -розкрити специфічні особливості багатотиражних часописів як окремого виду історичних джерел газетного типу, визначити основні методологічні засади та окреслити комплекс емпіричних методик, що дозволяють розкрити джерелознавчий потенціал багатотиражок 1920 -1930-х рр. Методологія базується на принципах історизму й об'єктивності, системності, використано методи хронологічний, атрибуції, класифікації, систематизації, структурно-функціонального та бібліографознавчого аналізу. Наукова новизна. Уперше розкривається специфіка комплексу багатотиражних газет 1920-1930-х рр. як окремого виду галузевої періодичної преси та об'єкта історичного джерелознавства. Визначено специфічні особливості комплексного дослідження багатотиражок, засобів відображення ними історичної дійсності та можливості вивчення їх інформаційного потенціалу. Висновки. Багатотиражні газети -масові періодичні видання, окремий специфічний вид радянської преси, становлення якого припало на період 1920початку 1930-х рр., коли партія й держава розробляли стратегію і тактику реалізації завдань ідеологічного впливу на свідомість «широких мас», організації «соціалістичного будівництва», прискорення економічного розвитку. Величезний пропаґандистський потенціал, закладений у багатотиражних газетах, став полігоном маніпулятивних методів впливу на формування радянської ідеології та посилення контрольної функції партійних органів. Одночасно формувалися нові трудові відносини, ідейний патріотизм працівників, який сприяв згуртованості трудових колективів. Розгалуження структури й розвиток функцій багатотиражних газет, збільшення їх кількості та різновидів відображало цей процес та поступовий рух від відносної самостійності до абсолютної включеності у загал радянської преси. Водночас багатотиражки -це живе джерело місцевого характеру, що може бути розкритим як через використання загальних принципів методології історичної науки, так і з допомогою часткових методик виявлення й атрибуції газет, наукового опису, класифікації та систематизації, інших ознак, що залежали від конкретно-історичних умов, пошуків методів політичного й економічного утвердження радянської влади.Ключові слова: багатотиражні газети як історичне джерело, радянська ідеологія, атрибуція багатотиражних газет, пресознавство, ретроспективна бібліографія.

No abstract

Метою статті є пропозиції щодо вдосконалення поняття публікаційної активності наукових установ в результаті проведення атестації національних бібліотек Національної академії наук України в 1918-початку 2019 рр. Методологія дослідження базується на системному підході, структурно-функціональному та наукометричному аналізі методики оцінювання результативності та публікаційної активності наукової установи. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про поняття публікаційної активності наукової установи, що сьогодні є важливим для цього критерію для подальшого об'єктивного оцюнювання результативності бібліотеки із статусом науково-дослідного інституту. Це надає можливості глибше усвідомити специфіку науковї діяльності національних бібліотек як установ національного надбання України та ресурсного центру розвитку сучасної держави в інформаційному та когнитивно-комунікаційному мережевому просторі. Науковий доробок бібліотек є органічною часткою фундаментальних та прикладних досліджень, що реалізуються професійним колективом науковців. Висновки. Потенціал наукової діяльності бібліотек закладений у її функціях розвитку самого суспільства та необхідності постійно відповідати потребам наукового знання та соціокультурного розвитку. Атестація наукових установ показала необхідність розвитку сучасного поняття публікаційної активності та наукової результативності у діяльності великих національних та наукових бібліотек, з урахуванням її спеціфіки, некоректна оцінка котрих та недостатність фінансування може прямо зашкодити стабільному розвитку національної держави та її інформаційному іміджу. Ключові слова: атестація наукових установ; наукова діяльність бібліотеки; публікаційна активність наукової бібліотеки. Дубровина Любовь Андреевна, доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, генеральний директор Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского Национальные библиотеки Национальной академии наук Украины в процессе аттестации научных учреждений: аспекты оценки публикационной активности Целью статьи является предложения по совершенствованию оценки публикационной активности научных учреждений в результате проведения аттестации национальных библиотек Национальной академии наук Украины в 1918-начале 2019 гг. Методология исследования базируется на системном подходе, структурно-функциональном и наукометрическом анализе методики оценивания публикационной деятельности учреждения. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о понятии публикационной активности научного учреждения, что сегодня является важным как критерия для дальнейшего объективного оцюнивання эффективности деятельности библиотеки со статусом научно-исследовательского института, а также национального культурного достояния Украины и ресурсного центра развития современного государства в информационном и когнитивно-коммуникационном сетевом пространстве. Научный потенциал библиотек является органической частью фундаментальных и прикладных исследований, реализуемых профессиональным коллективом ученых. Выводы. Потенциал н...