Мета: проаналізувати досвід респондентів щодо медичного обслуговування та визначити найбільш асоційовані з медичною активністю характеристики для її прогнозування серед економічно активного населення. Матеріали і методи. Проведено поетапне крос-секційне соціологічне дослідження медичного досвіду серед економічно активного населення (n=1252) у 2017–2018 рр. Застосовано спеціально розроблену анкету, яка містила дані про поширеність поведінкових чинників ризику та самооцінку стану здоров’я. Результати. За результатами соціологічного дослідження виявлено особливості медичного досвіду економічно активного населення за зверненням до сімейного лікаря впродовж року; за місцем обслуговування; за рівнем освіти; з приводу звернення; за наявністю основних неінфекційних захворювань та їх чинників ризику, а також за самопочуттям. Показано, що, за можливості обирати лікаря, офіційні звернення на первинну ланку зросли до 70 %, разом із тим, звичні маршрути в медичному обслуговуванні збереглися. Проходження скринінгових та додаткових обстежень у більшості випадків супроводжувалося візитом до сімейного лікаря впродовж року, проте асоціювалася з активністю лише обізнаність щодо обстеження на вміст цукру та холестерину в крові у певних групах респондентів. Найбільш значущими характеристиками медичного досвіду для активності респондентів щодо збереження здоров’я були звернення до сімейного лікаря впродовж року та звернення до лікаря з профілактичною метою. Встановлено предиктори медичної активності, а саме: «споживання фруктів та овочів, крім картоплі», «регулярні заняття фізичними вправами від 2–3 до 4–5 разів на тиждень» та «відвідування лікаря з профілактичною метою», які забезпечили лише 15 % ймовірності бути активними. Завищену самооцінку респондентів щодо активності у питаннях збереження здоров’я можна розцінювати як бажання стати активними, адже активація передбачає психологічні та емоційні складові. Висновки. Для ефективної взаємодії з пацієнтом сімейному лікарю варто враховувати особливості досвіду звернень за медичною допомогою. Досвід пацієнта, як результат якісної взаємодії «лікар – пацієнт», сприяє становленню активного та відповідального ставлення до власного здоров’я. Найбільш асоційовані характеристики можна використовувати як інструмент прогнозування активності пацієнта.

Purpose – to substantiate and propose a model of multi-factor prevention of majornoncommunicable diseases (NCDs) at the level of primary health care (PHC).Material and methods. The analysis of the results of a cross-sectional sociologicalstudy (N=1252); copying from the medical documentation of inpatients (n=1543) andtheir survey data (n=57) were the materials and basis for the development of the model.Content analysis, conceptual modelling method, and statistical methods (PIVOT, χ2test,step-by-step logistic regression analysis) were used.Results. The prevalence of combined pathology of NCDs was determined on the exampleof hospitalized patients. The importance of taking into account the age and results ofthe primary screening in the formation of the COPD risk group and the possibility ofsupplementing it with an assessment of the risk of fatal complications of cardiovasculardiseases on the SCORE scale is proved. Features of prevalence and combination ofrisk factors (RF) and the major NCDs among the economically active population arerevealed. It was found that with the same targeted preventive consultation of patients byPHC and specialized medical care doctors, the effectiveness of interventions significantlyincreases. The key to the high effectiveness of prevention is proved to be coordinatedcooperation between medical professionals at different levels of medical care and patientand their families.Conclusions. The proposed model of multi-factor prevention of major NCDs is based ona patient-oriented approach, taking into account the combined RF and major NCDs. Theprinciple of an integrated approach and the complexity of interventions is ensured bylayering all types of prevention provided by PHC in cooperation with specialized medicalcare and the public health service.

Health is a universally recognized value and a prerequisite for a full life, work and social realization of person, the satisfaction of material and spiritual needs, his economic, political, scientific and cultural activities. The aim of the article is to demonstrate the place of health and healthcare in the hierarchy of universal values based on modern approaches to the essence of the value of health and the laws of Ukraine; to characterize the level of compliance of the real preventive acti vity with its proclaimed value based on the results of various sociological studies. The method of content analysis (to study modern views on the value of health and how it’s reflected in the national legislative field) and the sociological method (to assess the level of correspondence between the declared value of health and real activities aimed at preserving and strengthening it) are used. A comparative analysis of several population surveys (their fragments) is carried out, which concerned the importance of the category of health in the list of life values, the priority of state budget expenditures, understanding of European values, etc. The surveys were performed in Ukraine and abroad. The results of a study on the medical activity of the economically active population (aged 18-69) of the Chernivtsi region and a survey of the working age population (aged 18-59) in the Dnipropetrovsk region are analyzed. We also investigate the research data of the preventive activity of primary care doctors in the field of promoting a healthy lifestyle and eliminating risk factors for major non-communicable diseases. Parallels are drawn with other sociological studies. The article illustrates the difference between the proclamation by the Constitution of Ukraine of the highest social value of human life and health, and the priority of healthcare as a direction of state activity by Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Healthcare; the tasks set for the implementation of the country’s Sustainable Development Goals and the distribution of expenditures of the state budget of Ukraine for the current 2021 year (the volume and share allocated to healthcare). The paper proves the existence of a socially important problem of a significant discrepancy between the degree of value of health proclaimed by people and their actual activities to preserve and strengthen it. The article substantiates the need to reflect the concept of the value of health in the social policy of the country as a whole and the policy in the field of Public Health in particular, in everyday medical practice, primarily through the real priority of the preventive component. Continuity over time with a change of governments, stability and sufficiency of resources provided for its implementation, and the development of a patient-centered system are defined as necessary conditions for the implementation of the concept of the value of health

Мета: визначити особливості поведінкових чинників ризику в певних групах економічно активного населення, які можуть бути враховані при впровадженні профілактичних інформаційно-мотиваційних технологій на рівні первинної медичної допомоги. Матеріали і методи. Проведено поетапне дослідження особливостей поширеності поведінкових чинників ризику основних неінфекційних захворювань серед економічно активного населення, відібрано 1252 анкети для аналізу. При аналізі вибірки вибрано довірчий рівень 95 %. Використано соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, спостереження) та статистичні методи. Результати. Встановлено, що більшість респондентів (53,79 %) не споживала достатню кількість фруктів, дещо менше (41,80 %) – овочів, абсолютна більшість (77,97 %) рідко споживала рибу та обмежувала сіль (71,00 %), лише 42,17 % респондентів займалися певними фізичними вправами (від зарядки до 4–5 разів на тиждень тривалістю не менше 30 хв). Поширеність тютюнокуріння серед економічно активного населення склала 27,88 %, серед чоловіків – 35,99 %, серед жінок – 20,06 %, причому серед жінок основної групи «ринок» він вищий (25,00 %), ніж серед жінок «інші категорії» (15,09 %) (р˂0,01). Жінки, які працюють на ринку, піддаються впливу тютюнового диму (активне куріння та вторинний тютюновий дим) так само як чоловіки, проте значно частіше (65,63 %), ніж жінки інших категорій (41,51 %) (р˂0,001). Куріння жінок підвищує ризик зловживання алкоголем (ВШ (OR) 3,717 95 % ДІ (CI) (2,369–5,829)). Найчастіше серед проблем із здоров’ям респонденти відзначали стрес, перевтому (34,30 %). За даними респондентів, кожний другий враховував поради лікаря, майже кожний четвертий дотримувався їх, проте відчутний результат спостерігали лише у питаннях харчування. Висновки. Виявлені гендерні, вікові, за місцем зайнятості особливості харчової поведінки,  фізичної активності, тютюнокуріння та вживання алкоголю рекомендовано враховувати лікарям первинної медичної допомоги при проведенні профілактичних втручань у щоденній практиці.

Introduction: To reduce the burden of non-communicable diseases (NCDs) and premature mortality, it is necessary to influence the risks of their occurrence at all stages of life. Economically active population, which can be more at risk, is required the special attention. The aim of the study is to investigate the prevalence for risk factors of major NCDs among the economically active population of the Chernivtsi region in the example of business entities in the market. Materials and methods: The survey of the Chernivtsi business entities (n = 633) conducted in 2017-2018 on the territory of ME CSC (the Municipal Enterprise City Shopping Complex) “Kalynivskyi market” has been used in the research. Results: There is the high level of the prevalence of the main risk factors for NCDs (unhealthy diet, lack of physical activity, smoking) among those working in the territory of the market. Only 17% consume a sufficient amount of fruit and fish. Only 35% of respondents systematically do physical exercises and special physical exercises. The most common unhealthy diet has been found among young men (25-44 years), in this group, about 40% are smoking. An acute problem of female smoking (25%) among market workers has been revealed. It is shown that, in general (taking into account passive smoking), 65% of respondents suffer from harmful effects of tobacco. Conclusions: The established features of the lifestyle of workers indicate the need to make maximum efforts to focus on improving medical literacy and the formation of motivation to preserve health.