В експериментах на білих щурах-самцях вивчали характер впливу епіхлоргідрину на процеси поділу клітин слизової оболонки пілоричного відділу шлунка щурів, а також експериментально обґрунтовували можливість використання екстракту ехінацеї пурпурової і тіотриазоліну з метою корекції виникаючих змін. Введення епіхлоргідрину знижує мітотичну активність клітин слизової оболонки пілоричного відділу шлунка щурів. Зменшення мітотичної активності зберігається протягом семи діб після припинення інгаляцій епіхлоргідрину. Як екстракт ехінацеї пурпурової, так і тіотриазолін, при введенні їх щурам, на яких не діяв епіхлоргідрин, не викликають змін мітотичної активності клітин слизової оболонки пілоричного відділу шлунка. Застосування екстракту ехінацеї пурпурової, а також використання тіотриазоліну на тлі інгаляцій епіхлоргідрину перешкоджають виникненню зменшення мітотичної активності, яка викликається епіхлоргідрином.

No abstract

No abstract

No abstract

РЕЗЮМЕ. В експериментах на білих щурах чоловічої статі було вивчено особливості впливу епіхлоргідрину на слизову оболонку шлунка та на глибину ямок пілоричного відділу шлунка. Було оцінено можливість використання естракту ехінацеї пурпурової та тіотріазоліну для корекцій наявних змін. Було показано, що епіхлоргідрин спричинює збільшення на глибині ямок слизової оболонки пілоричного відділу шлунка і залишається на 15 днів після його введення. Рівень зменшення глибини поступово знижується. Використання екстракту ехінацеї пурпурової на фоні епіхлоргідрину знижує рівень зменшення глибини ямок шлунка, спричинене епіхлоргідрином. Використання тіотріазоліну зменшує тривалість впливу введеного епіхлоргідрину на глибину ямок шлунка.КЛЮЧОВІ СЛОВА: шлунок, слизова оболонка, епіхлоргідрин, екстракт ехінацеї пурпурової, тіотріазолін.