Из научных литературных источников известно, что витамин D помогает поддерживать важнейшие функции иммунной системы, есть данные о его роли в воспалительных и метаболических заболеваниях печени, в том числе при инфицировании вирусом гепатита С. Цель -выявить витамин D -статус у больных с хроническим вирусным гепатитом С по сравнению со здоровыми. В обследовании приняли участие 100 больных хроническим вирусным гепатитом С (основная группа) и 30 практически здоровых лиц с отсутствием вируса гепатита С (контрольная группа). Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови изучали с помощью иммунохимического метода с электрохемилюминесцентной детекцией. Для верификации диагноза дефицита и недостаточности витамина D использовали классификацию (M.F. Holick, 2011), принятую международным институтом медицины и комитетом эндокринологов по созданию установок по клинической практике. Дефицит витамина D обнаружен у 44% лиц с хроническим вирусным гепатитом С основной группы (средний показатель гидроксикальциферола -14,36±4,12 нг/мл). В контрольной группе дефицит витамина D установлен в 6,6% (средний показатель -17,5±8,52 нг/мл). Средний показатель дефицита витамина D в основной группе был несколько ниже соответствующего показателя в контрольной группе. К факторам, которые влияют на метаболизм витамина D у больных хроническим вирусным гепатитом С, относится недостаточный уровень витамина D в сыворотке крови.

Мета роботи -вивчити забезпеченість вітаміном D (25 гідроксикальциферол (25(OH)D) хворих на хронічний гепатит С (ХГС) перед початком противірусної терапії (ПВТ). Матеріали і методи. Досліджено 100 осіб, які перебували у реєстрі хворих на хронічний вірусний гепатит у Дніпропетровському регіоні, яким у сироватці крові визначали метаболіт вітаміну D, що синтезується печінкою -25 гідроксикальциферол (25(OH)D), який на сьогодні є індикатором забезпеченості вітаміном D організму людини. Оцінка вітамін D-статусу проводилась відповідно до класифікації (M.F. Holick, 2011), згідно з якою рівень 25(OH)D у сироватці крові від 75-200 нмоль/л або 30-85 нг/мл є оптимальним, рівень 25-гідроксикальциферолу від 75 нмоль/л до 50 нмоль/л або 29-20 нг/мл у крові -субоптимальним рівнем вітаміну D, а показник нижчий 50 нмоль/л або менше 20 нг/мл відповідає дефіциту вітаміну D. Пацієнти були розподілені залежно від рівня вітаміну D на 3 групи (пацієнти з оптимальним рівнем, субоптимальним рівнем і дефіцитом вітаміну D). Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження продемонстрували, що лише 18 (18,0 %) пацієнтів мали оптимальний рівень вітаміну D, у 38 хворих (38,0 %) виявлено субоптимальний рівень вітаміну D, у більшості хворих -44 (44,0 %) діагностовано дефіцит вітаміну D, що вказує на певну закономірність між рівнем вітаміну D та ХГС. Було встановлено, що дефіцит вітаміну D переважав у хворих у вікових межах 45-59 років (61,4 %) і 25-44 років (22,7 %). З'ясовано, що вміст вітаміну D при ХГС не залежав від статі й був знижений у більшості хворих жінок і чоловіків.Ключові слова: хронічний гепатит С, вітамін D.

Мета: дослідити можливості Реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити в Дніпропетровському регіоні як спостережної програми та інструменту моніторингу і менеджменту за пацієнтами. Матеріали і методи. Аналіз поширеності хронічних вірусних гепатитів проведено епідеміологічним методом. У роботі застосовано методи дескриптивної статистики, статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу з використанням програмних продуктів Excel і Statistica v.6.1. Результати. Проведено оцінку дієвих реєстрів пацієнтів в Україні, обрано найкращі практики та адаптовано, оптимізовано і впроваджено в Реєстр хворих на хронічні вірусні гепатити дорослого віку та дітей в Дніпропетров­ському регіоні. Обґрунтовано доцільність його використання як дослідного інструменту при менеджменті 4699 хворих на хронічні вірусні гепатити В та С віком понад 18 років та 195 дітей. Оцінено ефективність різних схем лікування. Висновки. Десятирічний досвід ведення Реєстру дозволив оцінити тяжкість хронічних вірусних гепатитів у Дніпропетровському регіоні, здійснювати моніторинг населення, ураженого хронічними вірусними гепатитами, проводити аналіз динаміки та прогностичну оцінку визначених показників ризику прогресування хвороби в різних клінічних групах хворих, контролювати якість та ефективність лікування, повноту та режим динамічного нагляду за хворими. Запропоновано імплементувати досвід для створення Реєстру та персоніфікованого автоматизованого обліку хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні.

According to WHO, about 150-200 million people are currently infected with the HCV virus worldwide. Recently, in the professional literature, the number of publications on the role of vitamin D in patients with viral hepatitis C has increased as vitamin D metabolism occurs with the participation of the liver and its deficiency is associated with an increased risk of infectious diseases. The aim of this study was to investigate the effect of seasonal factor on vitamin D (25 hydroxycalciferol) levels in patients with chronic viral hepatitis C and healthy subjects. The study involved 100 patients in the registry of patients with chronic viral hepatitis in the Dnipropetrovsk region. The prevalence and deficiency of vitamin D in patients with chronic viral hepatitis C and conditionally healthy subjects at different times of the year were determined, which showed the presence or absence of a seasonal effect on serum 25(OH)D level. Patients were divided into two groups, depending on the time of the year (autumn-winter and spring-summer), in which the level of 25 (OH) D was determined. The serum was metabolised by vitamin D, which is synthesized by the liver – 25 hydroxycalciferol (25 (OH) D), an indicator of the supply of vitamin D to the human body. Vitamin D levels were evaluated according to the M.F. Holick classification. According to the level of vitamin D patients were divided into 3 groups (patients with normal level, insufficient (suboptimal) level and vitamin D deficiency). The results of the study showed no effect of seasonal factor on the level of 25 (OH) D in the serum of patients with chronic viral hepatitis C. Vitamin D levels are controlled by the time of the year: in spring and summer this indicator is normal, in autumn and winter – seasonal decrease in vitamin D.

The aim of this study was to evaluate the clinical efficacy of combined allergen-specific immunotherapy (ASIT) in patients with allergic rhinitis (AR) with combined sensitization to pollen and household allergens. To achieve this goal, 49 patients with AR of working age were examined – 35.5±1.5 years with clinical manifestations of seasonal rhinoconjunctival syndrome with a long period of 9.2±1.1 years, among which there were 25 (51.0%) males and 24 (49%) females. All patients were divided into 2 homogeneous groups by age, sex, duration of the disease, the average number of etiologically significant allergens: the main one – 31 patients who received combined ASIT with solutions of pollen and household allergens and a comparison group – 18 patients for whom only pollen allergens were used. Allergological examination included anamnesis, skin tests with pollen allergens (wormwood, ragweed, quinoa, corn, etc.) and household (house dust, mites, epidermal agents) and / or molecular research methods using the ALEX technology. The quantitative integral assessment of the intensity of AR clinical symptoms was calculated as a total score for the main symptoms. The maximum score for the severity of nasal symptoms – 12, eye - 6, total – 18. The results obtained and their analysis indicate that under the influence of ASIT pollen and household allergens in patients there is a significant and reliable decrease in the intensity of clinical manifestations of seasonal rhinoconjunctive syndrome: nasal manifestations – by 52,2%, conjunctival – by 60%, integral – by 54.3% and an increase of 2.2 times in the percentage of patients in the main group with the disappearance or minimization of clinical symptoms of the disease after treatment compared with patients from the comparison group, which convincingly proves and confirms high efficiency of the selected type of therapy in patients with AR in combination with sensitization to pollen and household allergens.