Резюме. Здавна відомо про терапевтичні властивості слизу різних видів равликів. У світі зростає інтерес науковців щодо можливостей застосування слизу равликів різних видів, зокрема Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller у медицині. Мета дослідження – узагальнити дані літературних джерел щодо перспективності використання слизу равликів як активного фармацевтичного інгредієнта у медичній галузі та у фармацевтичній промисловості. Матеріали і методи. Проаналізовано та узагальнено дані понад 50 джерел, із яких у даному огляді використано 30 джерел сучасної іноземної та вітчизняної літератури щодо доцільності використання слизу равликів у медицині, фармації та косметології. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були муцин, слиз, равлик, ліофілізація, технологія ліків. Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що слиз равлика має велике практичне значення для різних галузей медицини (дерматологія, ортопедія, терапія), широко використовується у технології лікарських засобів як активний фармацевтичний інгредієнт та основа для трансдермальних терапевтичних систем. Фармакологічна активність слизу равликів забезпечується збагаченим хімічним складом, адже активними компонентами є протеоглікани, глікозаміноглікани (зокрема, гіалуронова кислота), глікопротеїнові ферменти, амінокислоти, пептиди (мідні, антимікробні), вітаміни (A, C, E, B1 та B6), макро- та мікроелементи (Na, Ca, K, Mg, P, Cu, Zn, Fe, Mn), муцин, колаген, гліколева кислота, еластин та алантоїн. Доведено, що слиз равликів має антиоксидантні, антибактеріальні, регенеративні, протизапальні властивості, а також при його застосуванні забезпечується зволожувальна, очищувальна та захисна дії. Висновки. На сьогодні слиз равликів широко використовують у дерматології та косметології, що підтверджують результати фармакологічних досліджень. Актуальним та перспективним є використання слизу як основи-носія для створення лікарських засобів, а також як активного фармацевтичного інгредієнта з широким спектром фармакологічної дії.

Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток на основі ліофілізованого порошку трутневого гомогенату з метою розробки складу таблеток. Матеріали і методи. Активний фармацевтичний інгредієнт – ліофілізований порошок трутневого гомогенату, а також ДР, які розділені у 5 груп за функціональним призначенням. Таблетки отримували методом прямого пресування. Дослідження впливу ДР на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток, проводили методами, регламентованими ДФУ. Результати й обговорення. Дослідження проведені на основі п’ятифакторного експерименту на підставі гіпер-греко-латинського квадрату 5х5. Вивчено вплив ДР різних груп, а саме, зразків мікрокристалічної целюлози (МКЦ), наповнювачів на основі цукрів, розпушувачів, ковзних (регуляторів вологи) та змащувальних речовин на процес пресування таблеток із ліофілізованим порошком трутневого гомогенату. Результати дослідження показують, що на насипну густину порошкових мас, кут природного укосу, процес пресування, середню масу та однорідність маси таблеток найбільше впливають ковзні речовини (регулятори вологи). Розпушуючі речовини є визначальними по впливу на час розпадання таблеток. Для прийняття рішення про вибір оптимальних ДР використано узагальнені показники – функції бажаності та корисності. Висновок. Вивчено вплив 25-ти ДР на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток з ліофілізованим порошком трутневого гомогенату. За сукупністю вивчених показників відібрано кращі поєднання ДР з метою подальшого вивчення їх впливу: Neusilin US 2, Neusilin UFL 2, кальцію фосфат двоосновний (фактор D); натрію крохмальгліколят і натрію карбоксиметилкрохмаль (фактор С); натрію лаурилсульфат і кальцію стеарат (фактор Е); Prosolv SMCC 90 та МКЦ 102 (фактор А); Ludipress та Emdex dextrates (фактор В).