The genus Salvia L. has more than 900 species distributed throughout the globe. 21 species are growing in Ukraine. All species of this genus have essential oils. Salvia officinalis and Salvia sclarea have been used in the culture and are widely used in medical practice. The chemical composition of other species of sage and the possibility of their use in pharmaceutical and medical practice are almost not studied. Taking into account the results of chemotaxonomic studies of species of the flora genus of Ukraine, their prevalence and prospects for introduction into the culture, for further studies were selected raw materials of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata. The aim. The aim of the study was to conduct a chromato-mass spectrometric study of the aboveground organs of S. grandiflora L., S. pratensis L. and S. verticillata L. to establish the prospects for the use of raw materials of these species in medical and pharmaceutical practice. Materials and methods. The objects of the study were leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata, which were harvested on the basis of the botanical garden of Ivan Franko National University of Lviv. The research of volatile substances in the objects of the research was carried out by the method of GC-MS on the basis of the Department of Natural Sciences for Foreign Students and Toxicological Chemistry of Zaporizhia State Medical University. Results. As a result of the study, 243 substances were found in the objects of the study, of which 149 were identified. 77 substances were found in the leaves of S. officinalis, 80, 26 and 63 substances in the leaves, stems and flowers of S. grandiflora, respectively, in the leaves , stems and flowers of S. pratensis – 28, 30 and 48 substances, respectively, in leaves, stems and flowers of S. verticillata – 39, 22 and 39 substances, respectively. Dominant compounds among substances of terpenoid nature are: cyclofenchene, camphene, 1,8-cineole, α-thujone, β-thujone, camphor borneol, caryophyllene, humulene, viridiflorol, sabinene, pyranone, β-pinene, phytol, kolavenol, β-copaen, loliolide, pseudolimonene and spatulenol. Among the dominant substances, 8 were detected for the first time in these species: cyclofenchene, viridiflorol, sabinene, pyranone, phytol, kolavenol, loliolide and pseudolimonene. Conclusions. The leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata of the flora of Ukraine were studied by chromato-mass spectrometric method. As a result of the study, 243 substances were identified, of which 149 were identified. Promising raw materials containing terpene compounds for S. grandiflora there are leaves, and for S. pratensis and S. verticillata – flowers, so they are promising agents for introduction into pharmaceutical practice

Сировинна база лікарських рослин України є достатньою тільки для половини фармакопейних видів. Велика частина ЛРС зростає у недостатній кількості та виникає потреба в їх імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини, пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи-провести порівняльне фітохімічне дослідження листя S. grandiflora та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній та медичній практиці. Матеріали та методи. Об'єктоми дослідження було листя S. grandiflora та S. officinalis, яке було заготовлено у ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Дослідження макро-та мікроелементного складу у листі S. officinalis та S. grandiflora проводили атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР проводили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також проводили спектрофотометричним методом. Результати. В обох досліджуваних видах виявлено вміст 15 мікро-та макроелементів. У листі S. officinalis та S. grandiflora було ідентифіковано 15 амінокислот та 8 сапонінів. Методом ВЕРХ було встановлено якісний склад та кількісний вміст речовин фенольної природи у листі S. officinalis та S. grandiflora (13 та 9 сполук відповідно). Обговорення. Домінуючими мікро-та макроелементів у обох видах сировини були силіцій, фосфор, магній, кальцій, натрій та калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. grandiflora у 1,67 раз більший ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Домінуючими амінокислотами в листі обох видів є глутамінова кислота, аспарагінова кислота, валін та лейцин. Домінуючими сапонінами у листі S. officinalis були урсолова та олеанолова кислоти, загальний вміст яких становить 75,82 %. У листі S.grandiflora домінуючими були урсолова та еускапова кислоти, загальний вміст яких становить 63,25 %. Загальний вміст флавоноїдів найбільший в листі S. officinalis та становить 4,90 мг/г. Загальний вміст гідроксикоричних кислот найбільший в листі S. grandiflora та становить 4,49 мг/г, що на 221,18 % (в 2,21 рази) більше ніж у фармакопейному виді S. officinalis (2,03мг/г). Загальний найбільший вміст похідних кавової кислоти переважає в листі Salvia officinalis (0,77 мг/г). Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. officinalis та становить 6,93 мг/г. Висновки. У результаті проведеного порівняльного фітохімічного дослідження листя S. grandiflora та S. officinalis встановлено, що S. grandiflora є перспективним видом для впровадження у медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук Ключові слова:

No abstract

1 Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна, 2 Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна A -концепція та дизайн дослідження; B -збір даних; C -аналіз та інтерпретація даних; D -написання статті; E -редагування статті; F -остаточне затвердження статті Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі.Мета роботи -вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis і S. verticillata -порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній, медичній практиці.Матеріали та методи. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі.Результати. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis -1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis -4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis -6,92 мг/г).Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот -S. grandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення на їхній основі нових лікарських засобів. Исследование фенольных соединений листьев нефармакопейных видов родаSalvia флоры Украины М. М. Мыга, О. Н. Кошевой, Т. В. Ильина, Н. В. Бородина, М. И. Скибицкая Поиск новых источников биологически активных веществ фенольной природы -актуальная задача современной фармацевтической отрасли для расширения отечественной сырьевой базы лекарственных растений и создания новых лекарственных средств на их основе.Цель работы -изучение состава фенольных соединений трех нефармакопейных видов рода Шалфей: S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata -по сравнению с S. officinalis для установления перспективы использования в фа...

Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки. Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку. Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р<0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р<0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р<0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності. Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.