Background. Since December 2019, the new coronavirus disease 2019 (COVID-19) has been marching confidently and aggressively across the planet. On March 11, 2020, the World Health Organization has declared COVID-19 a pandemic. Among the risk factors for the development and severe course of COVID-19, there are old age, arterial hypertension, diabetes mellitus, chronic obstructive pulmonary disease, cardiovascular and cerebrovascular diseases. However, recently, based on the epidemiological data obtained, diabetes mellitus is no longer considered a risk factor for infection with SARS-CoV-2, but the presence of concomitant diabetes is associated with a more severe course of COVID-19 and deterioration in treatment outcomes. What is the reason for the complicated course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus? The need to answer this question led to the conduction of this study. The purpose was to determine the causes of complicated course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus. Material and methods. We searched for publications using the search engines PubMed and Google Scholar by keywords: COVID-19, diabetes mellitus, hyperglycemia, carbohydrate metabolism disorders, complications. Results. The review of the scientific literature considers the main causes and pathogenetic mechanisms of COVID-19 complications in patients with diabetes mellitus. Groups of factors that worsen the course of the diseases have been identified, and it has been proven that current treatment of COVID-19 in patients with diabetes mellitus should take into account all available risk factors and include a multidisciplinary team approach involving specialists in emergency medicine, endocrinology, infectious diseases, respiratory support, nutritional science and rehabilitation. Conclusions. The main causes that worsen the course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus are: 1) features of diabetes itself and the interaction of diabetes and COVID-19; 2) the impact of certain drugs used in the treatment of both diseases; 3) shortcomings in the organization of treatment and care of patients. The main factor that is crucial in the management of these patients is the normalization of blood glucose levels and carbohydrate balance, which must be achieved by all possible means.

The aim: To investigate the causes of the negative impact of diabetes mellitus co-morbidity on the onset and development of COVID-19 in diabetic patients. Materials and methods: Electronic databases of MEDLINE and Google Scholar were searched using keyword searches. Conclusions: 1. Diabetes mellitus is not a verdict. Diabetic patients can have COVID-19 with the same frequency as other people. And diabetes mellitus co-morbidity does not increase the probability of development COVID-19. 2. Previous diabetes can contribute the complications of COVID-19, patient’s severe condition and can increase the mortality. 3. The reasons for the negative results of COVID 19 treatment in patients with diabetes may be: features of autonomic innervation in patients with diabetes, impaired function of pancreatic islet cells due to the influence of SARS-CoV-2, use of some cardiac drugs, expression of inflammatory factors due to infection.

Минуло 110 років з того часу, як київські лікарі, професор В.П. Образцов і приват-доцент М.Д. Стражеско, виступили на І з'їзді російських терапевтів з доповіддю «К симптоматологии и диагностике тромбоза венечных артерий» [1]. Це був перший у світі опис клінічної та патологоанатомічної картини інфаркту міокарда (ІМ). Вчені детально описали не лише класичний стенокардитичний біль, але і його абдомінальний еквівалент. Проте лише в 1920 р. Гарольд Парді (Harold Pardee) з Нью-Йорку (США) реєструє першу електрокардіограму (ЕКГ) при гострому інфаркті міокарда [2]. Це згодом дасть змогу віддиференціювати атипові форми цього невідкладного стану, зокрема безбольову. Наявність атипових форм больового синдрому при гострому інфаркті міокарда вимагає постійного вдосконалення методів діагностики та лікування больового синдрому у хворих із супутньою патологією, особливо з супутнім цукровим діабетом (ЦД). Це і стало причиною написання цієї статті. Метою роботи було провести аналіз даних літератури щодо епідеміології та особливостей больового синдрому у хворих на гострий інфаркт міокарда при супутньому цукровому діабеті.

Актуальність. Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через частий розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому, але дані про це досить суперечливі. Мета дослідження: визначити особливості перебігу больового синдрому та ступінь його вираженості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та супутнім цукровим діабетом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44–86 років, госпіталізованих ургентно з приводу ГКС. Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами. Результати. Більша частина пацієнтів (91,67 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56 %), «стискання» (30,56 %), «здавлення» (25,0 %), «поколювання» (5,56 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (13,89 %), відчуття нестачі повітря (11,1 %), серцебиття (41,67 %). Появу надмірного потовиділення відзначили 16,67 % пацієнтів. Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p > 0,1). Середній рівень глікемії на момент госпіталізації становив 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія більше ніж 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина ГКС (91,67 % пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, частотою серцевих скорочень та глікемії (p > 0,1) у пацієнтів з сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22 % хворих, серед яких переважали хворі із сильним больовим синдромом.

Acute coronary syndrome (ACS) remains a common cause of hospitalization for patients with diabetes mellitus (DM). Due to the frequent development of diabetic neuropathy, it is believed that this category of patients is characterized by a high frequency of atypical acute coronary syndrome, but data on this are quite contradictory. The objective. To determine the features of the clinical course and manifestations of pain syndrome in patients with ACS with accompanying diabetes. Materials and methods. The study involved 36 patients with diabetes (22 men and 14 women) aged 44-86 years, hospitalized urgently for ACS. Pain syndrome was assessed at the time of hospitalization and immediately after coronary artery revascularization according to the following criteria: visual analog scale (VAS), Numerical Rating Scale (NRS), clinical data, and biochemical markers. Results. The majority of patients (91.67%) at the time of hospitalization complained of chest pain, the rest were not bothered by any pain. During the survey, patients described pain as "burning" (30.56%), "squeezing" (30.56%), "squeezing" (25.0%), "tingling" (5.56%). There were also complaints of difficulty breathing (13.89%), shortness of breath (11.1%), palpitations (41.67%). The appearance of excessive sweating was noticed by 16.67% of patients. There was no statistically significant difference between the results of pain assessment by VAS and NRS (p> 0.1). The average value of glycemia at the time of hospitalization was 8.19 ± 3.45 mmol / l (men – 8.17 ± 3.61 mmol / l, women – 8.28 ± 3.13 mmol / l). Glycemia greater than 10.0 mmol / l was detected in 8 patients, which was 22.22% of all patients. This category of patients was dominated by patients with severe pain (62.5%). Conclusions. In patients with ACS and diabetes, the typical clinical picture of ACS prevailed (91.67% of patients) over the painless form. Prior to revascularization, moderate and severe pain occurred with equal frequency; there is no statistical difference between blood pressure, heart rate and glycemia (p> 0.1) in patients with severe and moderate pain. Hyperglycemia (≥10.0 mmol / l) was found in 22.22%, among this category of patients was dominated by patients with severe pain.