thrush, Turdus philomelos (Passeriformes, Turdidae): a Multivariate Approach. Peskov, V. N., Franchuk, M. V., Atamas', N. S. -Th e paper explores the possibility of implementing the methods of multivariate statistics into studying the growth processes on the example of song thrushes, Turdus philomelos, Brehm, 1831, during their postnatal development as nestlings. Th e developmental trends in 12 morphometric traits in T. philomelos in the course of postembryogenesis is shown to be explained for 99.3 % by the fi rst two principal components (PC). Th e major developmental trend (PC 1 -95.1 %) is defi ned by a highly correlative though irregular growth of linear forms of nestlings' body parts, the two other trends relate to the body proportion formation (PC 2 -4.2 %). Th ere have been discovered the two growth stages: (1) of fast growth: from birth up to the 8th day with relative increment in growth of traits equal in average to 91.9 %, and (2) of slow growth: from the 8th to the 14th day, characterized by a reduction of an average growth increment being fi ve times lower, and by intense feather cover development. Th ere have been demonstrated that all the variables can be structured into the four groups or growth correlation pleiads (groups comprising similarly growing traits). Th e growth is shown to be most specifi c for the song thrush's body, head and bill, being a part of a singl e pleiad. While still forming the three diff erent growth pleiads the properties of the bird's wing, leg, the 3rd and the 4th toes diff er signifi cantly less in respect to their growth characteristics. K e y w o r d s: song thrush, postembryonic growth, growth phases, developmental trends, multivariate analysis.Ростовые процессы в постэмбриональном развитии птенцовых птиц на примере певчего дрозда, Turdus philomelos (Passeriformes, Turdidae): многомерный подход. Песков В. Н., Франчук М. В., Атамась Н. С. -На примере певчего дрозда, Turdus phillomelos, Brehm, 1831, анализируются возможности изучения ростовых процессов в постэмбриональном развитии птенцовых птиц с использованием методов многомерной статистики. Показано, что изменчивость 12 морфометрических признаков в постэмбриогенезе T. phillomelos на 99,3 % описывается первыми двумя главными компонентами (ГК). Основной тренд изменчивости признаков (ГК 1 -95,1 %) определяется высоко согласованным, но неравномерным увеличением линейных размеров частей тела птенцов, два других тренда связаны с формированием его пропорций (ГК 2 -4,2 %). Выявлены фаза интенсивного роста (с 0 до 8 суток, относительный прирост признаков в среднем составляет 91,9 %) и фаза замедленного роста (8-14 суток, характерно уменьшение величины среднего относительного прироста в 5 раз, интенсивное развитие перьевого покрова). Показано, что по величине суточного прироста и характеру динамики ростовых процессов все признаки объединяются в 4 группы или ростовые плеяды (группы одинаково растущих признаков). Наиболее специфично растут тело, голова и клюв, образующие единую плеяду. Признаки крыла, ноги, третьего и четвертого...

No abstract

An ecological segregation of five species of thrushes (Turdus pilaris, T. merula, T. ilia cus, T. philomelos, T. viscivorus)in Volyn Polissia was studied. For the overwhel ming majority of ecological characteristics, the most similar are Song Thrush and Black bird (DE = 38.36). They have similar biotopical preferences in forest and forest edges habitats, almost the same nesting height (1.58 and 2.00 m, accordingly), similar feed rations. All this gives us the reason to conclude minimal ecological segregation of Song Thrush and Blackbird in the forest ecosystems of Volyn Polissia. At the same time, they avoid high ecological competition due to different ratios in thrushes complexes in the certain territories [22,23], structure of nesting habitats [23]. Fieldfare often settled near open habitats by meadows and forest edges, build the nests on the prevailing tree spe cies within the habitat. Food preferences associated primarily with the composition of the feed, the majority of which is produced out of the forest habitats. Mistle Thrush prefers medieval pine forests without undergrowth (73 % of all habitats) with poor forest floor, that made different strategy of food use and obtaining among all presented thrushes spe cies. It was established that among the five studied species of thru shes Redwing and Mistle Thrush has the highest value of ecological specialization and segregation.

Fish species composition and state of fish populations in places of Black Stork regular feeding on the territory of Rivne Nature Reserve were studied. In total, 13 localities were studied and 8 species of fish belonging to 5 families were found (Scardinius erythrophthalmus, Leucaspius delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis, Perccottus glenii). The most common among them are Weatherfish and Northern Pike (found at 50% of locations). Also, European Perch and Chinese Sleeper (detected at 30% of locations). Hydrological conditions of water bodies in places of Black Stork foraging are very unstable because of big water level fluctuations, and because of periodical drying out in summer and total freezing in winter. The mentioned reasons cause changes of hydrochemical parameters and, therefore, fluctuations in fish species richness and numbers. Only the most insensitive species can survive – Weatherfish and Chinese Sleeper.

У статті розглядаються топічні зв'язки канюка звичайного (Buteo buteo L.) у Рівненському природному заповіднику та Шацькому національному природному парку (Волинське Полісся). На територіях досліджень канюки для гніздування обирають сосну звичайну (Pinus sylvestris L.), березу повислу (Betula pendula Roth.) та вільху чорну (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.), пропорційно їх наявності в середовищі, а щодо осики (Populus tremula L.) та сосни Банкса (Pinus banksiana Lamb.) проявляють незначну вибірковість. Індекси потужності гніздових дерев у середньому більші за такі індекси сусідніх дерев (Z = 5,18, p<0.001). Висота розташування гнізд позитивно корелює з висотою гніздових дерев (ρ = 0,73, p<0,05). Більша частина гнізд канюка звичайного на території досліджень була розташована на бічних гілках (71 %), менша -в розвилці основного стовбура дерев (29 %). Гнізда переважно орієнтовані на північний захід (28 %), захід (19 %). У місці вигину стовбура розташовано 30 % гнізд. Зі збільшенням відстані від гнізд середні значення лісистості гніздових територій зменшуються з 74 % у межах ділянки радіусом 500 м до 49 % -у межах ділянки радіусом 2000 м. Відстані від гнізд канюка звичайного до найближчих населених пунктів і найкоротші відстані до асфальтованої дороги в Шацькому національному природному парку і Рівненському природному заповіднику достовірно відрізняються. Середня продуктивність гніздування на одну гніздову пару становила 2,2 пташеняти. Достовірної залежності продуктивності гніздування від відстані розташування гнізда до узлісся, лісових і асфальтованих доріг, населених пунктів і найближчих сусідніх гнізд канюка не виявлено.Ключові слова: Buteo buteo, топічні зв'язки, гніздування. ВСТУПКанюк звичайний (Buteo buteo L.) -найчисленніший хижий птах на території Українського Полісся [9]. Такий статус цього представника соколоподібних пов'яза ний із тим, що він успішно адаптується до змін у навколишньому середовищі [12], Biol. Stud. 2015: 9(1); 211-222 • DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.0901.416 www.