Simple, fast, and validated UV-spectrophotometric, HPLC, and GC methods for the analysis of benzalkonium chloride in a disinfectant were developed. UV-spectrophotometric determination was based on measuring the amount of light absorption of aqueous solutions of benzalkonium chloride at 268 nm. HPLC determination was achieved with a 150 mm × 4.6 mm, 5.0 μm C18 column. The mobile phase consisted of a 0.01% water solution of triethylamine (with pH 2.5) and acetonitrile in the ratio of 40 : 60 v/v. The column temperature was kept at 30°C, and the injection volume was 10 μL. The flow rate was 1.0 mL/min, and the diode array detector was set at 215 nm. GC determination was performed using a flame ionization detector on a glass capillary column ZB-WAX plus 30 m × 0.25 mm with an inner coating thickness of 0.25 μm. It creates a gradient increase in the temperature of the furnace to the maximum of 200°C. The temperature of the injector was 250°C, 1 μl was injected, and the separation of the sample was 1 : 100. Helium was used as a carrier gas, and the gas flow rate was constant, equaling 1.6 ml/min. The temperature of the detector was 250°C, and a mixture of hydrogen, helium, and air in a ratio of 30 : 8.5 : 350 was used in the split of the detector. All proposed methods were validated according to ICH guidelines with respect to the accuracy, precision (interday, intraday, and reproducibility), linearity, the limit of detection, the limit of quantitation, and robustness. All three methods were linear (R2 = 0.997–0.999) over a concentration range of 400–600 μg/ml for UV and 80–120 μg/ml for HPLC and GC, accurate (recovery was 98.4–101.7% for all methods), precise (RSD <2%), and robust. The cost of the analysis of one sample of the disinfectant for the content of benzalkonium chloride by three methods was calculated. The comparison of the obtained results facilitates a more efficient allocation of laboratory resources, depending on the goal.

No abstract

Aim of our war was to investigate the degradation of diazinon in the model mixture in comparison with the experimental preparation. Methyl alcohol was used as a basis for the manufacture of diazinon drops and the model mixture. The concentration of diazinon was determined by reversed-phase high performance liquid chromatography on the third, fourteenth and twenty-first day after preparation of the model mixture and experimental preparation when stored at room temperature. Despite the large number of publications studying the degradation of diazinon under the influence of various factors, there is a need to study this process in mixtures of a specific composition, in particular in new veterinary drugs that have not yet been studied. This article presents the results of determining the content of diazinon in 10% of the drug and the model mixture based on methyl alcohol. The analyzes were performed on a Knauer liquid chromatograph with a spectrophotometric detector equipped with a Luna® Omega Polar C 18 150 × 4.6 mm column filled with a 5 μm particle sorbent from Phenomenex with a universal C 18 pre-column 4 × 3.0 mm ID. Mobile phase: degassed mixture of acetonitrile: water in the ratio 65:35, flow rate was 1.1 ml/min, temperature of the column was ambient. Diazinone was detected at 245 nm. Injection volume was 0.050 ml and the time of one separation – 20 minutes. The appearance of an unknown peak on the 3 min chromatogram of the solution of the production experimental preparation was revealed. On the twenty-first day of storage of the experimental drug, the content of diazinon decreased to 34 % of the stated amount. On the third and twenty-first day of storage of the model mixture, a decrease in the content of diazinon by 16 % and 79%, respectively, and the appearance of an additional peak were observed. The use of methyl alcohol with other components is likely to be a factor in the breakdown of diazinon in the drug. According to the recipe of the drug, methanol is about half the content of ingredients. This composition does not provide stability of the proposed dosage form of the drug. The next step will be to study the effect of other solvents on maintaining the stated concentration of diazinon.

Мета роботи. Розробка та валідація методики кількісного визначення алкілбензилдиметиламоній хлориду зі задовільними метрологічними характеристиками у комбінованому деззасобі "Віросан Ф" методом прямої УФ-спектрофотометрії. Матеріали і методи. Засіб дезінфекційний "Віросан Ф" (ТзОВ «БіоТестЛабораторія» м. Київ), що містить у своєму складі БАХ (50 мг/мл), глутаровий альдегід та формальдегід як діючі речовини, а також допоміжні речовини – синтанол та воду очищену. У роботі використовували вторинний фармакопейний стандартний зразок алкілбензилдиметиламоній хлориду, фармацевтичні субстанції алкілбензилдиметиламоній хлориду, глутарового діальдегіду, формальдегіду та допоміжні речовини фармакопейної чистоти (Sigma-Aldrich). Для спектрофотометричного вимірювання використовували скануючий спектрофотометр Cary 50 Scan WinUV-Visible Spectrophotometer (Varian) та кварцові кювети з товщиною поглинаючого шару l = 1 см. Результати та обговорення. Розроблено та проведено валідацію методики прямого спектрофотометричного визначення алкілбензилдиметиламоній хлориду у в комбінації з двома альдегідами (глутаровим діальдегідом та формальдегідом) у водних розчинах одного з доволі поширених дезінфекційних засобів "Віросан Ф". Обчислені значення повної прогнозованої непевності не перевищують максимально допустимої систематичної похибки результатів аналізу деззасобу «Віросан Ф». На спектрі розчину плацебо повністю відсутні усі максимуми світлопоглинання, характерні для алкілбензилдиметиламоній хлориду. Відношення абсорбції розчину плацебо до абсорбції розчину плацебо незначуще порівняно з максимально допустимою систематичною похибкою результатів аналізу. Залежність зміни значень абсорбції модельних та випробовуваних розчинів деззасобу «Віросан Ф» від часу зберігання є незначущою порівняно з максимально допустимою систематичною похибкою результатів аналізу. Визначені параметри лінійної залежності аналітичного сигналу від концентрації алкілбензилдиметиламоній хлориду у модельних розведених розчинах деззасобу «Віросан Ф» відповідають критеріям лінійності, прецизійності і правильності. Величина Δintra, обчислена при перевірці внутрішньолабораторної прецизійності не перевищує максимально допустиму непевність результатів аналізу. Відповідність усіх валідаційних показників фармакопейним критеріям є підставою стверджувати, що розроблена методика є придатною для встановлення вмісту алкілбензилдиметиламоній хлориду у досліджуваному деззасобі. Висновки. Запропоновано нову аналітичну методику кількісного визначення алкілбензилдиметиламоній хлориду у комбінованому дезінфекційному засобі «Віросан Ф» методом прямої абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій області, яка полягає у вимірюванні абсорбції водних розчинів БАХ за довжини хвилі 268 нм. Розрахунок вмісту запропоновано здійснювати методом стандарту. Результати проведених валідаційних досліджень з використанням критеріїв прийнятності для допусків відхилення вмісту від номінального значення В = ± 10%, підтверджують специфічність, робасність, лінійність, правильність, прецизійність та внутрішньолабораторну прецизійність запропонованої методики у діапазоні її застосуваннявід 4 · 10 – 4 г·мл – 1 до 6 · 10 – 4 г·мл – 1.

No abstract