Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготриваліймодифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії.Методи. Обстежено 288 осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня. За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено надві групи. Групу порівняння становили особи з низьким рівнем комплаєнсу, які були інфор-мовані про ризики ожиріння та принципи зменшення маси тіла. Основну групу становилиособи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції із застосуваннямзаходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активно-сті, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу становили 60 осіб з нормальною масоютіла. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризикувиникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторновизначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла.Результати. Початкове анкетування показало значну поширеність модифікованих етіологічнихфакторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всімазапитаннями анкети визначалось значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння.На фоні застосування програми реабілітації із використанням заходів для утриманнякомплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маситіла. Висновок. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворихожирінням, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшеннюмаси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодомодифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.

No abstract