Tarashevskyi M. M. The Status of Risk Management in Transport Enterprises of Ukraine The purpose of the article is to analyze the status of risk management in transport enterprises of Ukraine. It is identified that the biggest risks in the activities of transport companies in Ukraine are associated with economic crisis phenomena, high inflation, currency fluctuations, corruption, political instability, hostilities in the east, imperfect taxation and customs clearance, bureaucracy, limited access to finance. resources, unprofitability, significant level of wear of vehicles and infrastructure, low investment attractiveness and insufficient level of innovation. The negative impact of the COVID-19 pandemic on the status of risk management and performance of transport companies, which leads to market reorientation, the growing role of e-commerce and transport logistics, needs to be considered separately. It is determined that the indicators of cargo turnover in Ukraine and the volume of transported goods for 2000-2019 are reduced for almost all modes of transport. The number of operating transport companies and the number of staff involved are unstable. Due to the consequences of the crisis phenomena in 2016, the largest number of transport companies was liquidated. Negative factors are a decrease in passenger traffic, a high level of losses of transport enterprises, an increase in the number of accidents on transport, in particular the transport of dangerous goods. The risk management system in transport companies indicates the need to develop an effective mechanism that would help in the current circumstances, challenges and modern requirements to achieve better results and avoid serious problems and situations. There is an objective need to build a risk management and internal control system through enhanced procurement monitoring, implementation of tender policy, management of contracts and the policy of selection with verification of business partners at all stages of fundraising.

Об'єктом дослідження є методи підходу до оцінювання ризиків, які кожна організація самостійно розробляє та впроваджує. Автор надає практично здобутий досвід у міжнародній компанії-ефективний підхід у використанні методів оцінювання ризиків. Одним з найбільш проблемних місць є вибір методу оцінювання ризиків організації. Метод, який заключається в першу чергу в сумісності місії та цілей організації, та ряду задач з обраними методами оцінювання ризиків. Для кількісного методу оцінювання ризиків-це наявність коректно розрахованих норм, згідно яких буде проводитьсь аналіз ризиків. Для якісного методу оцінювання ризиків-це наявність кваліфікованих експертів з достатнім та відповідним до сфери оцінювання ризиків досвідом. Для змішаного методу оцінювання ризиків-це дотримання балансу та доцільності використання між кількісним та якісним методом оцінювання ризиків. Відповідно до обраних видів ведення економічної діяльності (далі КВЕД) організації, які потребують точного дотримання норм виробництва, законодавства, ліцензування і т. д., доцільно використовувати кількісні методи оцінювання ризиків. Як приклад, ризики пов'язані з порушенням норм: ставки екологічного податку за викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, стаціонарними джерелами забруднення; утилізації небезпечних відходів; контролю за використанням води та скидами підприємств. Запропоновано обов'язкове створення мапи ризиків для кожної організації. Це пов'язано з тим, що всі ризики повинні бути структуровані та досліджені, а також по кожному з ризиків має бути обрано метод реагування на ризик. Мапа ризиків має ряд особливостей та важливе призначення в структурі корпоративного управління, зокрема це:-матриця ризиків, або візуалізація для топ керівництва організації;-таблиця ризиків, або робочий інструмент для управління ризиками. Оцінка ризиків у будь-якій сфері є дуже важливою. Завдяки цьому компанія, яка інвестує в удосконалення системи внутрішнього контролю (СВК), в підтримку СВК на заданому рівні у подальшому отримує ефекти у вигляді заощаджених коштів, відсутності штрафів, захист від корупції. Як приклад, захист від корупції забезпечує своєчасне виявлення ризиків-червоних прапорців, які вказують на можливі маніпуляції. Ключові слова: оцінювання ризику, методи кількісного та якісного аналізу, вибір методу оцінки ризиків, результат оцінювання ризиків.

Боняр С. М., Тарашевський М. М. Ідентифікація та оцінка ризиків транспортних підприємств У статті досліджено чинники, які обумовлюють виникнення ризиків транспортних підприємств в Україні. Оцінка чинників здійснена на основі даних міжнародних досліджень Світового економічного форуму 2017-2018 рр. Виявлено, що основними ризикоутворюючими чинниками для розвитку транспортного сектора та економіки країни в цілому є постійно зростаюча інфляція, високий рівень корупції та політична нестабільність, що виникла внаслідок військових дій. Доповнено систему правил логістики-до правил, які стосуються вантажу, якості товару, обсягів, часу та місця доставки, витрат доставки, додано систему внутрішнього контролю. Визначено ефективні напрямки системи внутрішнього контролю для транспортного підприємства. На основі сучасних досліджень охарактеризовано основні елементи ризику-імовірність настання та рівень впливу на діяльність транспортного підприємства. У рамках першого елементу наведено основні методи визначення ймовірності. Рівень впливу характеризується залежно від напрямку діяльності (життя співробітників, екологія, інформаційний захист, майнові збитки та ін.) та розрахунку потенційних збитків. Авторами запропоновано підхід до оцінки ризиків на основі поєднання кількісних та якісних методів. За даними транспортного підприємства підхід апробовано-оцінено основні ризики відповідно до кожного з визначених раніше семи правил логістики. Запропонований підхід до калькуляції ймовірності та впливу доповнений показником, що враховує ризикоутворюючі фактори. Кожен транспортний ризик має фактор згладжування (визначається кожним підприємством чи установою самостійно-через комітет або крос-функціональну групу експертів). На основі отриманих даних після розрахунків розроблено матрицю градації ризиків як базу для формування майбутнього портфеля та плану управління ризиками. Матриця розроблена на основі даних середнього підприємства та передбачає комбінацію фактора ймовірності та впливу. Також зазначено основні способи реагування на ризик. Ризики, що потрапили до критичних секторів у матриці за результатами апробації, отримали рекомендації щодо їх мінімізації.