Досліджено залежність швидкості дихання пермеабілізованих ацинарних панкреацитів щурів від концентрації у середовищі субстратів окислення і від вмісту за різних [Са 2+ ] -10 -8 -10 -6 М. Панкреацити пермеабілізували дигітоніном у розрахунку 50 мкг на 1 млн. клітин. Швидкість дихання визначали полярографічним методом із використанням електрода кларка за окислення сукцинату, а також пірувату чи глутамату в присутності малату. Параметри рівняння Міхаеліса-Ментен розраховували методом корніш-Боудена або з використанням координат Іді-Гофсті, а параметри рівняння Хілла -координат {v; v/[S] h }. У досліджуваному діапазоні [Сa 2+ ] кінетична залежність дихання за окислення пірувату описується рівнянням Міхаеліса-Ментен, а за окислення сукцинату чи глутамату -рівнянням Хілла з h = 1 ,11-1,43 та 0,50-0,85 відповідно. Уявна константа напівактивації дихання (K 0,5 ) не зазнавала істотних змін у досліджуваному діапазоні [Ca 2+ ] і становила за 10 -7 М Са 2+ для сукцинату 0,90 ± 0,06 мМ, пірувату -0,096 ± 0,007 мМ, глутамату -0,34 ± 0,03 мМ. Максимальна швидкість дихання V max за окислення пірувату зросла від 0,077 ± 0,002 до 0,119 ± 0,002 і 0,140 ± 0,002 нмоль О 2 /(с⋅млн. клітин) внаслідок підвищення [Ca 2+ ] від 10 -7 до 5⋅10 -7 чи 10 -6 М відповідно. Ca 2+ істотно не впливає на V max за окислення сукцинату чи глутамату. Отже, підвищення [Ca 2+ ] стимулює дихання мітохондрій ацинарних панкреацитів in situ за окислення екзогенного пірувату (очевидно внаслідок активації піруватдегідрогенази), але не сукцинату чи глутамату. к л ю ч о в і с л о в а: ацинарні панкреацити, мітохондрії in situ, дихання, Са 2+ , піруват, сукцинат, глутамат, кінетика, рівняння Хілла, рівняння Міхаеліса-Ментен.
