Цифрова трансформація змінює, окрім іншого, й ставлення до муніципального управління середовищем життя людині у різного типу поселеннях. Розглядається важливість міських відкритих просторів та їх ефективні параметри для формування муніципальної політики щодо створення комфортного міського середовища, зокрема сприяння підвищенню відвідуваності жителями міст відкритих просторів. В останні роки погана якість зовнішніх середовищ спричинила низький рівень відвідуваності людей у цих місцях і, як наслідок, збільшення різних проблем у житті людини. Одним із визначальних факторів, що впливають на якість навколишнього середовища, є забезпечення комфорту людини. Таких параметрів комфортного середовища багато і з поміж них зосереджено увагу на температурному та вітровому комфорті. Метою цієї роботи є визначення можливостей органів муніципального управління щодо впливу на створення температурного та вітрового комфорту у містах. Розгляд цих факторів дозволить сформувати певні критерії для прийняття рішень щодо покращення комфортного середовища у містах та підвищення якості життя їх жителів. Розглянуто різні аспекти створення вітрового та температурного комфорту на міських відкритих просторах, завдяки чому можливо повернути людей у міські простори соціального спілкування. Запропоновано деякі концептуальні рамки для проектування міських просторів з урахуванням забезпечення вітрового та температурного комфорту. Висновки. Створення зони комфорту для жителів міст у відкритих просторах є викликом для дизайнерів та архітекторів, які займаються цим питанням. Але не менш важливо це і для керівників органів місцевого самоврядування, які визначають програми та плани розвитку міста. Потрібне розуміння важливої ролі відкритих просторів для розвитку комфортного середовища і розвитку міста. Успішний відкритий простір – це місце, що запрошує людей збиратися разом і взаємодіяти один з одним, підвищувати соціальну солідарність та місцеву ідентичність.

Актуальність дослідження визначається впливом розвитку великих міських агломерацій - мегаполісів - на добробут та якість життя в тій чи іншій країні. Привабливість мегаполісів з позицій наростаючої урбанізації, концентрації інвестиційних ресурсів та акумулювання в них промислових, фінансових та ділових центрів сьогодні не однозначно відбивається на добробуті та комфортності проживання людини. Конвертація накопичених мегаполісом «багатств» у привабливе для проживання середовище стає важкою проблемою, що вимагає дослідження основних факторів та параметрів комфортного міського проживання. Представлена ​​в роботі методика оцінки мегаполісів за параметрами комфортності міського середовища, що формуються, дозволяє виявити напрями необхідного поліпшення, або конвертації багатств у якість життя. Метою дослідження є визначення основних підходів до оцінювання комфортності міського середовища на основі вивчення факторів задоволеності якістю життя та конкурентоспроможності мегаполісів. В результаті порівняльного аналізу вдалося встановити, що мегаполіси можна розділити на три групи за ступенем успішності конвертації інвестицій у позитивне сприйняття та поведінку їх мешканців.  Робиться висновок, що розвиток уявлень про комфортність міського середовища та його вплив на розвиток мегаполісу дозволить уникнути стратегічних помилок у нарощуванні потенціалу не значимих та не комфортних для мешканців напрямків діяльності управлінських структур. Формування системи оціночних показників комфортного міського середовища сприяє підвищенню ефективності використання інвестиційних ресурсів мегаполісу. Оцінка поточного рівня комфортності міського середовища дозволить цілісно сформувати уявлення про траєкторію руху мегаполісу та скоригувати пріоритети майбутніх змін та покращень.