Сучасна наукова антропоцентрична парадигма сформувала новий погляд на поняття мови: важливим аспектом лінгвістичного дослідження цієї концепції є розгляд взаємозв'язку між мовою та культурою етнічної групи. Мова - це дзеркало культури та її скарбниця. Культурні особливості виявляються в мовах у важливих основних формаціях / концепціях. Вивчення та усвідомлення їх важливе для правильного розуміння подібних чи відмінних особливостей між мовними одиницями та мовними системами в цілому та, зокрема, точним перекладом. Аналіз понять тісно споріднених мов (української та російської) та їх функціонування у багатосистемних мовах (українська та грузинська) представляє великий інтерес не лише у порівняльній площині, а й з точки зору мовокультурних особливостей цих мов. Таке порівняння показує, як подібні культурні характеристики життя людей формують подібні риси за значенням мовних одиниць. В той час, як різні особливості життя етносу, відмінні культурні реалії формують індивідуальні особливості кожної мови, включаючи тісно пов’язані між собою. Вивчення такої різниці важливе для правильного розуміння особливостей концептуальної системи кожної мови, під впливом якої формується унікальна мовна картина світу. Дослідження проводилось на прикладі аналізу понять «свобода / свобода» в українській, російській та грузинській мовах. Під час дослідження було виявлено значні відмінності в українській та російській мовах, які пов’язані з різницею в культурах українського та російського народів. У той же час аналіз понять на грузинській та українській мовах показав багато цікавих подібностей та паралелей, які також виправдані подібними культурними особливостями. (Робота виконана в рамках проект KEAC-BSR, що фінансується програмою Європейського Союзу «Горизонт 2020» в рамках Грантової угоди № 734645)

The importance of intercultural communication in today’s globalised world is undeniable. Scholars from different countries have contributed to the development of this field and created educational materials – textbooks on intercultural communication devoted to classifications and features of different cultures – and textbooks on foreign languages that include exercises devoted to developing intercultural skills in everyday and professional contexts. Teachers of foreign languages are making an effort to use the available materials that provide a wide outlook on various cultures and help students prepare for being a part of intercultural community. However, there is an evident shortage of such materials in languages other than English. The article provides the results of the analysis of online sources that demonstrates that the majority of available resources that are in any way connected with intercultural communication are in English. The article dwells on the reasons for English dominance in intercultural communication study and suggests a global effort as a solution. Whether we are looking at textbooks purely on intercultural communication or foreign language learning resources, it is important to understand that the English language cannot be the only medium of intercultural competence formation – other languages can and should be a prism through which intercultural communication is studied.