The article a study of the standard aspect of vocabulary usage in modern Ukrainian newspaper publications. Based on the analysis of the reference literature, the article examines the cases of conjugation of the noun quantity with the verbs to increase and to grow, as well as to decrease, to lower, to shrink, to fall in the publications of the newspaper «Den’». This newspaper is one of the most popular publications in the rating of national media. There are a lot of doubts about the proper usage of these linguistic expressions in the editorial work. The research is predetermined by the need to establish word meanings (based on the editorial practice), which is not specifically delineated in the reference literature, and to give variants of their proper usage. It is accented that the noun quantity should be used with the verbs to increase/decrease. It is noted that to indicate the amount of someone or something, the word quantity should be written, not a number. The selected examples (about 40 sentence constructions) are given the correct answers. Linguistic literacy of an individual as well as of a society in general and opinion expression depends on the selection of linguistic expressions by journalists, since linguistic mistakes in periodical newspapers, radio or TV tend to spread through the language and are required subconsciously. It is emphasized that the accuracy of word usage depends on the availability, aesthetic impact and effectiveness of newspaper publications. Keywords: incorrect/correct usage, conjugation, dictionaries, editorial practice, newspaper publications.

The article is devoted to the analysis of the digital content of publications of one issue of the daily All-Ukrainian newspaper “Den” (March 13-14, 2020). The author aims to identify the main thematic groups of digital designations, as well as to consider cases of justified and unsuccessful use of digital designations. Applying the content analysis method, the author identifies publications that contain numerical notations, determines the number of such notations and their affiliation with the main subject groups. Finds that the thematic group of digital designations “time” (58.6% of all digital designations) is much more dominant. This indicates that timing is the most important task of a newspaper text. The second largest group of digital designations is “measure” (15.8% of all digital designations). It covers dimensions and proportions, measurements of distance, weight, volume, and more. The third largest group of digital signage is money (8.2% of all digital signage), the fourth is numbering (5.2% of all digital signage), and the fifth is people (4.4% of all digital signage). The author focuses on the fact that the digits of the journalist’s text are both a source of information and a catch for the reader. Vivid indicators give the text a sense of accuracy. When referring digital data to the text, journalists must adhere to certain rules for the writing of ordinal numbers with incremental graduation; submission of dates; pointing to unique integers that are combined (or not combined) with units of physical quantities, monetary units, etc.; writing a numerator at the beginning of a sentence; unified presentation of data. This will greatly facilitate the reader’s perception of the information.

Простежено особливості подання газетного заголовка з погляду виразності. Проаналізовано випадки неправильного розподілу газетного заголовка на рядки, зосереджено увагу на смисловому значенні кожного рядка заголовка. Розглянуто приклади подання у газетних заголовках цифр. Акцентовано, що форма заголовка як головного елемента газетного матеріалу не має шкодити його змісту, а повинна робити його більш виразним і привабливим. Від цього значною мірою залежить вплив на читачів як заголовка, так і публікації в цілому.Ключові слова: газетний заголовок, рядок заголовка, оформлення, смислове значення. Загальна проблема та її науково-практичне значення. Велика роль заголовка у сприйнятті, розумінні та інтерпретації тексту. Його називають зовнішнім індикатором тексту, ядром ідеї твору [8: 59-60]. Заголовок виконує домінантну функцію тексту, метою якої є сформувати чітке уявлення про зміст повідомлення та звернути на нього увагу. В газетному заголовку зосереджені найважливіші пункти повідомлення в легкій і стиснутій формі [10: 72]. Водночас заголовок «налаштовує на певний спосіб осмислення порушеної проблеми, задає емоційно-оцінну тональність її потрактування» [2: 153]. На думку дослідників [4: 66], заголовок дає змогу читачеві зробити вибір, що читати; спонукає прочитати той чи інший текст; дає можливість структурувати сторінку газети; впливає на імідж видання. Заголовок у газеті ми читаємо найперше, дізнаючись про зміст надрукованих матеріалів. Його написання повинно відповідати мовним, поліграфічним та видавничим нормам. З огляду на це «працювати над заголовком журналіст повинен з особливою вимогливістю до себе» [9: 34]. Водночас заголовок потребує особливої уваги літературного редактора (коректора). Науковці зазначають [1: 10], що у тексті, набраному великим шрифтом, легко пропустити помилку. Під час читання такого тексту набагато важче зосередити увагу, ніж під час читання звичайного набору. Редактор (коректор) повинен зважати на цю особливість і бути особливо уважним під час вичитування заголовків, підзаголовків і різних шрифтових виділень. © Ріпей М., 2019 Наукове керівництво, редагування і рекомендація до друку -доц. Капелюшний А. О.

The article provides a study of the standard aspect of vocabulary usage in Ukrainian newspaper publications. The language quality in newspaper publications is an important and topical problem. The paper puts special emphasis on the language of the media which needs to be normative. The research is predetermined by the need to establish word meanings (based on the editorial practice), which is not specifically delineated in the reference literature, and to give variants of their proper usage. It is emphasized that the accuracy of word usage depends on the availability, aesthetic impact and effectiveness of newspaper publications. The research analyses proper usage of linguistic expressions in different publications of «DEN’», «DZERKALO TYZHNYA», «EXPRESS» newspapers, particularly the usage of nouns TENSION (napruha), DIFFERENCE (riznytsia), NUMBER (chyslo). Meanings of all these words are not explicitly delineated in the reference literature. There are a lot of doubts about the proper usage of these linguistic expressions in the editorial work. Certain Recommendations regarding the correct usage of researchable forms have been suggested. The analysis of defining dictionaries, translation dictionaries, thesaurus as well as other reference books, is based on the acquired editorial experience, that enables to define the meaning of the lexems TENSION (napruha), DIFFERENCE (riznytsia), NUMBER (chyslo) under the study and to suggest correct compliant forms to the selected examples of their usage in the publications of «DEN’», «DZERKALO TYZHNYA», «EXPRESS» newspapers (over 70 sentence constructions).

Проаналізовано вживання дієслів «відбивати» і «дозволяти» у журналістських текстах. Зосереджено увагу на поясненні значень цих слів у тлумачних словниках сучасної української мови. Приклади наведено із щоденної всеукраїнської газети «День». Ключові слова: лексема, ненормативне вживання, газетні матеріали, словники. Загальна проблема та її науково-практична цінність. Журналістське слово повинно бути продуманим, доречним, точним. Особливої уваги потребує газетна мова, «друкована продукція повинна насамперед популяризувати національну мову, а отже, дотримуватися її норм та підвищувати рівень мовної культури населення» [14]. Адже «працівники ЗМІ повинні забезпечити правильність поданої інформації не тільки в аспекті змісту повідомлення, але і з точки зору відповідності медіа-тексту чинним мовним нормам» [15]. Аналіз досліджень і публікацій. На мовленнєвих неточностях акцентують у своїх працях Б.