For the first time the article substantiates the informational understanding of culture on the basis of a systematic interdisciplinary approach and takes into account the information content as such and cultural content in the dialectical unity of information flows, including hostile, with further proposals for such information understanding. in the national security of Ukraine and democracies. The connection of relations in the sphere of culture, on the one hand, and in information, on the other hand, at the theoretical level, in normative regulation and in practical activity is established. Theoretically, based on the principle of evolutionism, it should be assumed that the information exchange, genetically determined, between individuals of the animal world occurs in the pre-human period. In the process of evolution and anthropogenesis, the result of cultural work is the creation, processing, assimilation, dissemination and transmission of information that has a non-biological, non-genetic nature. The objectivity of the relationship between relations in the field of culture, on the one hand, and relations in the field of information, on the other, creates appropriate relations at the level of administrative and legal regulation of these relations. This unity of administrative and legal regulation makes it possible to determine, by means of the same or similar principles, the legality of restrictions or the absence of grounds for such restrictions and on the basis of the principles of the 1950 European Convention. For the first time, from the point of view of the requirements of the European Court of Human Rights, the legality of restrictions on the introduction into the Ukrainian information space of information and cultural product of the Russian Federation as an aggressor waging an information war against Ukraine was analyzed and substantiated.

Метою статті є комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України. Методи дослідження: документальний аналіз та узагальнення правової, соціологічної, політичної, психологічної інформації, а також практики антиукраїнської російської пропаганди. Результати: досліджені механізми інформаційно-психологічних впливів пропаганди на населення з метою міфологізації масової свідомості і її переведення на протилежну картину світу. Пропагандистські міфи створюють віртуальну реальність, у тенети якої потрапляють не тільки маси населення, але і його очільники. Саме на підставі міфів про «геноцид на Донбасі», «братський український народ, якого необхідно звільнити від диктату націоналістів та бандерівців», «створення України на землях Росії», «Україна і НАТО збиралися напасти на Донбас і Крим», «український народ любить Росію і Путіна і зустріне російську армію квітами, хлібом-сіллю» Президент Російської Федерації В. Путін прийняв рішення атакувати Україну. При цьому злий жарт з очільником Кремля зіграв міф про «сильну», «непереможну» армію РФ і слабку армію України. Міфологізація тісно пов’язана з маніпулюванням традиційними символами і стереотипами. Отже, коли громадяни Росії, або її пропагандисти, або її очільники маніпулятивно називають українців «фашистами», «нацистами», тощо – насправді це абсолютно беззмістовний маркер, який не спирається на об’єктивні знання про фашизм чи нацизм. Це просто маркер ворога, якого, на думку маніпуляторів, можна і потрібно знищити. Обговорення: комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України дозволяє системно сформулювати напрями контрпропагандистської роботи.

No abstract

Метою статті є комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» для обґрунтування підходу до створення центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки та удосконалення системи протидії інформаційним загрозам. Методи дослідження: документальний аналіз, узагальнення правової інформації, інформації із сфери створення інформаційно-комунікаційних технологій, а також практики захисту інформації та протидії пропагандистським інформаційно-психологічним впливам. Результати: з урахуванням положень безпекових стратегій України 2020-2021 рр., а також наукової, практичної інформації та міжнародного досвіду запропонована структура «інформаційної безпеки держави» як центральної дефініції у сфері інформаційної безпеки. Доводиться, що поняття «інформаційна безпека» не може зводитися до безпеки окремої сукупності даних чи інформаційних систем чи до кібербезпеки. Забезпечення інформаційної безпеки поділяється на забезпечення безпеки інформації, у тому числі кібербезпеки, та забезпечення когнітивної безпеки. Запропоновано ввести у стабільний науковий і практичний оборот поняття «когнітивна безпека» як стійкість проти інформаційно-психологічних впливів на людину і суспільство. Зворотній зв’язок «кібербезпека» → «когнітивна безпека» пов’язаний із тим, що, кібератаки також активно використовуються державою-агресором як елемент спеціальних інформаційних операцій з метою маніпулятивного впливу на населення. Обговорення: комплексний правовий та інформаційно-технологічний аналіз понять «інформаційна безпека», «безпека інформації», «кібербезпека» дозволяє вибудувати ієрархію цих понять з метою удосконалення протидії інформаційним загрозам та пропагандистським інформаційним операціям.

No abstract