Специфічні показники споживання теплової та електричної енергії на одиницю виробництва продуктів харчування характеризуються об'єктно-орієнтованими властивостями, оскільки вони визначаються на основі методів, що підходять лише для конкретного підприємства. Показано, що системний підхід є основним підходом до підвищення ефективності і надійності електрообладнання. Запропонована концепція підвищення ефективності використання електротехнічного обладнання харчових виробництв за рахунок оптимізації машинного часу. Розроблено методи оптимізації машинного часу для використання обладнання з використанням ресурсо-процесного підходу. Практично доведено, що, комбінуючи послідовні діаграми Ганта по осі часу справа наліво, можна значно скоротити машинний час для передачі сировини. Завдяки ресурсно-процесній оптимізації стало можливим значно скоротити час виконання частини технологічного завдання. Така методика повинна застосовуватися окремо для всіх технологічних одиниць, які є споживачами або джерелами сировини, після чого повинна створюватися інтегрована математична модель з подальшою її оптимізацією. В результаті апробації запропонованого способу отримано економію енергії шляхом оптимізації часу використання електрообладнання хлібопекарського підприємства. Встановлено, що завдяки зменшенню значного загального холостого ходу електродвигунів, нецільового нагрівання, охолодження печей і роботи компресора, підвищується ефективність використання електроенергії в харчовому виробництві Ключові слова: електротехнічне обладнання, діаграма Ганта, ресурсно-процесний підхід, машинний час, асортиментне завдання

No abstract

Розглядається використання штучних нейронних мереж до синтезу iнтелектуальних систем з синергетичним законом керування. Показано, що досi всi об'єкти дослiдження, а вiдповiдно i закони керування, вважали лiнiйними, або намагались звести їх до таких, втрачаючи в певних особливостях. Проте, як свiдчить практика, реальнi об'єкти у своїй бiльшостi, є нелiнiйними. Розгляд таких об'єктiв iз спробою їх лiнеаризацiї призводить до того, що втрачаються важливi характеристики всього процесу. Основна частина тепличного комплексу складається саме iз нелiнiйних об'єктiв керування. Не винятком стала i теплиця та кожен технологiчний процес окремо. Запропоновано основнi положення синергетичного пiдходу до проблеми системного синтезу. Показано синергетичний синтез закону керування тепличним комплексом в умовах не контролюючих змiн технологiчних параметрiв та зовнiшнiх збурень. Використаний математичний апарат нечiткої логiки дає можливiсть реалiзацiї нечiткого керування. Особливо позитивно це проявляється за умов, коли процеси є складними для аналiзу на основi використання традицiйних кiлькiсних методiв. А також, коли iнформацiя, що поступає про об'єкт, неякiсна, неточна або невизначена. Саме така iнформацiя надходить для аналiзу та її подальшого використання, при вирощуваннi овочевої продукцiї у тепличних комплексах. Запропонований алгоритм синтезу нейромережевого регулятора для тепличного комплексу на основi заданого синергетичного закону керування. Алгоритм базується на поведiнцi синергетичного регулятора, що моделює значення температури та вологостi штучною нейронною мережею в результатi її навчання. Особливiсть запропонованого комплексного пiдходу до синтезу iнтелектуальної системи керування тепличним комплексом полягає в комбiнацiї принципу єдностi процесiв самоорганiзацiї та навчання нейронної мережi на попередньому етапi. Завдяки такому поєднанню, забезпечується подальше стiйке функцiонування системи iнтелектуального керування вирощування овочевої продукцiїКлючовi слова: синергетичний регулятор, нейронна мережа, iнтелектуальне керування, тепличний комплекс, овочева продукцiя