The appearance of a child with a disability is always a source of tremendous stress in the family. This problem is particularly evident in the case of an autistic child because of its unpredictable and untypical development. Every person during their life develops certain mechanisms to deal with difficult situations. According to Lazarus and Folkman (1987), dealing with stress mainly relies on specific intellectual activities and appropriate actions to control the requirements assessed by the person as burdensome or beyond his/her current possibilities. There are many ways of dealing with stress. The most common strategies include those focused on solving the problem (SSZ), emotional overreaction (SSE) and avoidance of stress (SSU) by engaging in substitute activities (ACZ) or seeking social interaction (CSA). It is assumed that an effective way to deal with stress consists in relating the needs and capabilities of an individual. The aim of this article was to investigate the ways of dealing with stress among 130 parents of autistic children.

<p>The study presents the results of the research examining the educational needs of the teachers and their interest about the themes of courses and educational programmes in connection with actual needs arising from changes in the Slovak education system due to the gradual promotion of inclusion. The main research method was the questionnaire aimed at detection of primary level teachers’ needs for the professional development and trainings, the identification of primary education teachers’ needs for successful implementation of inclusion in the learning of the pupils from socially disadvantaged backgrounds. This study presents if there exist statistically significant differences in self-reflexive perception of the need to improve in topics related to the implementation of inclusive education and the characteristics of respondents (age, length of the teaching practice, willingness to grow personally and to educate).</p><p>Straipsnyje pateikiami tyrimo, tiriančio pedagogų švietimo poreikius ir jų susidomėjimą kursų bei švietimo programų temomis, rezultatai, atsižvelgiant į dabartinius poreikius, kylančius dėl pokyčių Slovakijos švietimo sistemoje dėl laipsniško inkliuzijos skatinimo. Pagrindinis tyrimo metodas buvo klausimynas, kurio tikslas buvo nustatyti pradinių klasių mokytojų profesinio tobulėjimo ir mokymų poreikius bei jų poreikius siekiant sėkmingai įdiegti inkliuzinį mokinių iš socialiai remtinų grupių ugdymą. Šis tyrimas parodo, ar egzistuoja statistiškai reikšmingi skirtumai, susiję su savirefleksiniu poreikio tobulintis inkliuzinio ugdymo įgyvendinimo srityje suvokimu ir respondentų charakteristikomis (amžius, pedagoginės patirties trukmė, noras asmeniškai tobulintis ir mokytis).</p><p> </p>

W niniejszej publikacji zaprezentowano fragmenty programu profilaktyczno-rewalidacyjnego skierowanego do dzieci z upośledzeniem umysłowym w stopniu lekkim. Opierając się na literaturze przedmiotu wyjaśniono pojęcia: profilaktyka, rewalidacja i upośledzenie. W zasadniczej części artykułu przytoczono scenariusze działań, które osadzono w pięciu sferach rozwojowych, a mianowicie w płaszczyźnie: umysłowej, fizycznej, psychicznej, emocjonalnej i społecznej. Przybliżono też cele, zadania, metody, formy i ukazano sposób organizacji oraz ewaluacji opisywanych działań. Wskazano na potrzebę indywidualnego podejścia do ucznia z upośledzeniem umysłowym oraz uświadomienia nauczycielom i wychowawcom specyficznych potrzeb edukacyjnych dzieci z upośledzeniem. W końcowej części publikacji wysunięto wnioski istotne dla praktyki pedagogicznej.

У статті проаналізовано місце і роль педагогічного оцінювання в організації освітнього процесу закладів вищої освіти. Зазначено, що об’єктивні результати контролю знань є важливим складником у формуванні компетентнісного підходу до професійної підготовки сучасних фахівців. Висвітлено узагальнені теоретичні доробки вітчизняних та закордонних науковців з означеної проблеми, аналіз яких засвідчив, що педагогічне оцінювання завжди займало важливе місце в організації надання освітніх послуг. Наголошено, що основними формами контролю знань у закладах вищої освіти впродовж тривалого часу були і залишаються дотепер поточний, семестровий контроль та підсумкова атестація. З початком цифровізації освітньої діяльності з’явились об’єктивні умови здійснення педагогічного контролю за допомогою цифрових технологій. Світова пандемія спонукає до розширення можливостей та поліпшення якості педагогічного оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти за допомогою технологій дистанційного навчання. Проаналізовано стан та потенційні можливості організації освітнього контролю результатів навчання за допомогою технологій дистанційного навчання в державних закладах вищої педагогічної освіти Словаччини, України, Польщі (Католицький університет в Ружомберку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», Державна вища школа технологій та економіки імені Броніслава Маркевича в Ярославі). З’ясовано, що в цих закладах вищої освіти на сучасному етапі існують належні умови для дистанційного навчання студентів з використанням LMS (eFront, Moodle). Водночас опитування суб’єктів освітнього процесу підтвердило гіпотезу про те, що науково-педагогічні працівники і студенти педагогічних спеціальностей не зовсім готові сприймати педагогічних контроль за допомогою технологій дистанційного навчання. Це значно ускладнює організацію об’єктивного контролю результатів навчання в період відсутності можливості спілкування віч-на-віч. З метою адекватної відповіді на запити сьогодення запропоновано комплекс заходів на рівні суб’єктів освітнього процесу щодо підготовки та проведення педагогічного оцінювання результатів навчання за допомогою цифрових технологій.

Drug abuse is a growing social problem in Poland and is a particularly serious problem in the Military. The conditions of military service may be a factor that stimulates drug addiction among soldiers, particularly those who are psychically and physically weak and not adapted to team work. The psychical stress that results from the abrupt breaking of existing bonds and social relationships (family, colleagues, partners) is intensified by spatial limits (military barracks), and the character of military units (personal freedom limitation). Another important aspect is, natural in this situation, access to weapons and the nature of tasks performed by a modern army. Yet the army continues to recruit young people who are physically and mentally weaker and weaker. In face of this problem, the commanders, supervisors and teachers are required to possess not only psychological and pedagogical knowledge, but also ethical and moral awareness. The article is based on empirical results of the test conducted in 2007 among 100 conscription soldiers of the Lublin Garrison of the Polish Army.