Objective. To study the morphofunctional characteristics of basketball players aged 17-20 years, taking into account their game role, and to substantiate the possibility of using them as criteria for selection and orientation at the stage of preparation for higher achievements.  Materials and methods. The study participants were 200 basketball players (17-20 years old). The following methods were used: theoretical analysis, pedagogical observation, pedagogical experiment with the use of instrumental methods of functional diagnostics (ergometry, chronometry, spirometry, gas analysis, and pulsometry), anthropometric methods, statistical methods.  Results. The study determined statistically significant differences in height and weight in all playing positions: the point guard is characterized by statistically significantly shorter body height compared to the shooting guard (U = 46.5; z = -6.88; p < 0.01), the shooting guard is statistically significantly shorter than the small forward (U = 51.0; z = -5.58; p < 0.01), the latter is shorter compared to the power forward (U = 38.0; z = -5.56; p < 0.01). The center was found to be statistically significantly taller than the power forward (U = 82.0; z = 4.24; p < 0.01). The model height indicators of centers at this stage of improvement are 205.9 ± 3.53 cm. Groups of athletes, depending on their roles, statistically significantly differ in body weight (F = 64.304; p < 0.01). Centers are the heaviest and point guards – the lightest basketball players. The dynamics of body height and weight indicators of basketball players from 16 to 20 years were determined. Point guards and shooting guards have a statistically significantly higher level of VO2max compared to centers and power forwards. The average level of VO2max of players in the point guard position was 57.05 ± 3.78 ml.kg.-1min. In centers, this indicator is on average 49.10 ± 4.63 ml.kg-1.min-1. Centers had the VLC in the range of 9.38 ± 0.76 l, power forwards – 8.72 ± 0.80 l, defensive players – 7.5-8 l. No statistically significant differences were found in players with different roles in the level of AnT as a percentage of VO2max. Conclusions. Morphological and functional characteristics serve as informative criteria for monitoring the individual condition of players, are dynamic and can be used in different age groups, taking into account the specifics of team training and individual qualities.

Анотація. Розглянуто проблеми, пов’язані із можливістю використання положень класичної теорії періодизації під час підготовки команд високої кваліфікації в рамках ігрового сезону. Обґрунтовано необхідність формування специфічної системи знань, спрямованої на оптимізацію підготовки клубних та збірних команди на ключових етапах та стадіях ігрового сезону. Мета. Здійснити аналіз ключових факторів, що визначають особливості періодизації підготовки спортсменів в ігрових видах спорту та визначити перспективні напрями подальшого поглиблення науково-теоретичних та прикладних знань з питань періодизації підготовки команд високої кваліфікації в ігровому сезоні. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, опитування, контент-аналіз документів, аналіз і узагальнення. Результати. Встановлено основні структурні утворення тренувального процесу команд високої кваліфікації в рамках річного циклу підготовки: 1) pre-season (підготовка до сезону); 2) in-season (підготовка в рамках сезону); 3) post-season brake (пауза після сезону); 4) off-season (переважно індивідуальна підготовка). Визначено ключові фактори, що впливають на побудову міжігрових мікроциклів та їх основні види в рамках ігрового сезону: 1) великі міжігрові мікроцикли (більше 10 днів); 2) середні міжігрові мікроцикли (від шести до дев’яти днів); 3) малі міжігрові мікроцикли (від трьох до шести днів); 4) ультрамалі міжігрові мікроцикли (менше трьох днів). Встановлено особливості побудови тренувального процесу під час підготовки клубних команд до ігрового сезону та національних збірних команд для участі в міжнародних змаганнях. Перспективними напрямами для подальшого вдосконалення та розширення фундаментальних знань періодизації тренувального процесу команд високої кваліфікації в ігрових видах спорту є: 1) періодизація підготовки національних збірних команд до участі в офіційних міжнародних змаганнях; 2) періодизація підготовки клубної команди до тривалого ігрового сезону та формування готовності до демонстрації якісної гри в заключних та найбільш відповідальних стадіях ігрового сезону; 3) планування міжігрових мікроциклів, які стають фактично єдиним структурним утворенням тренувального процесу протягом тривалого ігрового сезону (in-season). Ключові слова: періодизація підготовки, змагальна діяльність, ігровий сезон, структурні утворення тренувального процесу, спортивна форма.

No abstract