с. 4. Білик Р.М. Психолого-педагогічні особливості підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення на уроках трудового навчання / Р.М. Білик, О.П. Панчук // Трудова підготовка в рідній школі : науково-метод. жур нал.-№ 2.-2014.-С. 44-47. 5. Білик Р.М. Реалізація інтегрованих процесів у системі професійної підготовки вчителів технологій / Р.М. Білик // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна / [редкол.: П.С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.].-Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національ ний університет імені Івана Огієнка, 2014.-Вип. 20: Управління якістю підготовки майб утнього вчителя фізикотехнологічного профілю.-С. 156-158. 6. Кузьмина Н.В. Психологическая структура деятельности учителя / Н .В. Кузьмина, Н.В. Кухарев.-Гомель : Изд-во Гомел. ун-та, 1976.-56 с. 7. Пискунов А.И. Педагогическое образование: концепция, содержание, структура / А.И. Пискунов // Педагогика.-2001.-№ 3.-С. 41-47.

El artículo define la esencia y estructura del fenómeno "madurez espiritual de los futuros maestros". Substancia el concepto de desarrollo de la madurez espiritual de los futuros docentes, define componentes, criterios, indicadores y caracteriza los niveles de madurez espiritual, y corrobora las etapas de su desarrollo dentro de los futuros docentes en educación pedagógica. El propósito del artículo es corroborar y probar la efectividad del sistema de tecnologías pedagógicas del desarrollo de la madurez espiritual de los futuros maestros de manera experimental. La verificación experimental del sistema de tecnologías pedagógicas demostró su eficacia, que se manifestó en la diferencia entre los niveles de desarrollo de la madurez espiritual de los estudiantes de control y los grupos experimentales. 

No abstract

International Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students’ mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countries

Анотація. Характеристика дослідно-експериментальної перевірки ефективності методичної системи навчання етнодизайну майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва на основі інформаційних технологій присвячена розробленим критеріям та визначенню показників і рівнів сформованості у студентів художньо-проектних знань й умінь, опису методики проведення науково-педагогічного експерименту, аналізу результатів і статистичній перевірці гіпотези дослідження. Комплeксний аналiз численних науково-педагогічних джерел дозволив стверджувати, що фах майбутнього художника декоративно-прикладного мистецтва є складною багатофункціональною структурою, головними складовими якої є його особистість, здатність і готовність здійснювати творчу продуктивну творчу й пошукову діяльність.Зазначається, що одним із видів творчої продуктивної діяльності є художньо-проектна, яка синтезує технічну і художню творчість, спрямована на естетичне перетворення предметного світу, створення функціональнокомфортного та гармонійного навколишнього середовища. Розкрито роль творчої художньо-проектної діяльності у системі професійного навчання і професійно-мистецької підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва. На основі аналізу численних поглядів учених фахова компетентність майбутніх художників декоративноприкладного мистецтва з основ етнодизайну розглядається як здатність і готовність до творчої професійної діяльності, що ґрунтується на відповідних знаннях, уміннях та навичках, особистісних здібностях, цінностях та досвіді, які дають можливість, з урахуванням етностильових особливостей декоративно-прикладного мистецтва та засобів сучасного дизайну.Обґрунтовано, що сучасний художник декоративно-прикладного мистецтва повинен демонструвати естетичне ставлення до навколишнього світу, постійно демонструвати роль, місце та значення творчої художньопроектної діяльності у житті людини, навчати розуміти та використовувати закономірності, принципи і засоби формотворення та декорування, знайомити з основами художнього проектування, етапами виготовлення корисних речей «за законами краси».Ключові слова: Методична система навчання, декоративно-прикладне мистецтво, навчальний процес, інформаційна технологія, майбутній художник, проектування, етнодизайн.Постановка проблеми. Проектування у етнодизайні й декоративно-прикладному мистецтві уособлює складнодинамічну систему, утворену внаслідок інтеграції різноспрямованих наукових знань, досягнень мистецтва і технологій. Поширена на початку ХХІ ст. відмова від чітко артикульованої, художньо-проектно-виробничої діяльності, зневага до системного пошуку засобів і послідовного встановлення необхідних прийомів образного відтворення змісту, призвели до масового тиражування інформаційних повідомлень, позбавлених оригінальності і нецікавих для споживачів. Якості встановлення і виконання завдань також суттєво заважає непорозуміння між замовниками і дизайнерами, спричинене різним тлумаченням професійних термінів, запозичених з інших галузей знань. Водночас, необхідність забезпечення якості трансляції змісту в...