Recently, the so-called post-COVID syndrome has been making itself felt more and more. Given the fact that diseases associated with coronavirus have acquired the character of an epidemic since the end of 2019, the features of the impact of this virus on the bodies of modern people have not yet been studied at all. The study analyses the features of post-COVID syndrome. The authors investigated the features of the course of "long COVID" in people with various psychological characteristics – anxiety, temperament, empathy, personality type. The study contains certain suggestions for providing psychological assistance to people with a predisposition to coronavirus neuroses. The purpose of the study is to identify the features of the course of post-COVID syndrome in different age, gender, socially stratified categories of the population; to analyse the influence of psychological characteristics of the personality on the specifics of manifestations of various symptoms of the post-COVID state. As a result of the study, it was identified that timely prevention of post-COVID syndrome should take place by developing special tests to determine the tendency to neurotic manifestations and psychoemotional disorders. It is necessary to create a methodology for getting out of the "long COVID" as soon as possible.

The article is devoted to the socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. The subject of research – socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. The purpose of the study is to empirically study the socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. Objectives of the study: to analyze the socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties and using psychodiagnostic techniques to determine which socio-psychological features provoke the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. Particular attention is paid to the socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. It is pointed out that in order to clarify the essence of deviant behavior, it is necessary to identify not only its external manifestations, but also the internal properties, without which it cannot exist. Any deviations (deviations) in human behavior are the result of inconsistency of his desires, aspirations, and claims with the social norms of the environment in which he operates: he lives, is brought up, studies and works. When a person does not agree or does not accept the demands of society, he challenges him in the form of any behavioral disorders, the content of which, of course, is determined by his physiological, psychological and social qualities. It can be noted that deviations in the adolescent environment (aggression, drug addiction, drunkenness, etc.) in their purpose, consequences differ significantly, say, from deviations among adults (criminal and economic crimes). Deviant behavior is defined as a personal challenge of a person, in particular, a teenager, to the social environment, which is caused by inconsistency between his personal demands and social requirements (norms, standards, rules, regulations) and is manifested by such social and behavioral actions and actions that are not approved (condemned)) close environment or society. The article describes the course and procedure of research organization. The results of research on each technique concerning definition of level of accentuation of character (Shmishek’s questionnaire), aggressiveness (Freiburg’s questionnaire), ways of mastering with difficult life situations are described (adaptation of the technique WCQ), level of hopelessness (Нореlеssnеss Sсаlе, Веck еt аl.). The conclusions indicate the socio-psychological features of the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. It is emphasized that unfavorable living and upbringing conditions in the family, problems of acquiring knowledge and related learning failures, inability to build relationships with others and conflicts arising on this basis, can lead to deviant behavior in adolescents. With the help of such psychodiagnostic techniques as character accentuations, aggression questionnaire, questionnaire of ways to master difficult life situations, the scale of hopelessness, it is determined which psychological features provoke the formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. These are the presence of certain accentuations of character, the level of aggression above average and the methods that the teenager uses to master a difficult life situation. The conclusions reveal the prospects for further development.

No abstract

1 Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної педагогіки та спеціальної психології, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчальнореабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000- 0002-5085-8895 This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-ncsa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ У статті проаналізовано феномен професійної адаптації особистості, а саме розглянуті можливі стратегії адаптації, яка може відбуватись як за сценарієм адаптивного функціонування, так і в напрямку професійного розвитку особистості. Розглянуто основні ознаки та критерії професійної адаптованості особистості з позицій різних наукових підходів. Важливим аспектом розробки даної проблематики є розуміння професійної адаптації як безперервного процесу, який передбачає постійну адаптацію до мінливих умов професійної діяльності. У статті також проаналізовано феномен дезадаптації, окреслені причини вторинної адаптації особистості та її основні складові, а саме психофізіологічна, професійна, психологічна, соціальна і організаційно-нормативна. Важливим аспектом даного дослідження є визначення особливостей дезадаптації в ситуації сучасного проблемогенного соціуму, перебування в якому може викликати психофізіологічні аспекти переживання стресу, порушувати внутрішнє відчуття психологічної безпеки особистості, що часто супроводжує ситуацію безробіття. В процесі емпіричного дослідження було проведено порівняльний аналіз кар'єрних і мотиваційних настанов безробітних, які відносяться до внутрішньопереміщених осіб та місцевих безробітних. А саме, результати проведеного дослідження свідчать про більш високий рівень прагнення до керівної і підприємницької діяльності у безробітних з числа внутрішньопереміщених осіб (ВПО). У той же час, недостатній рівень мотивації досягнення успіху, а також спрямованості на конкуренцію і ризик в поєднанні з потребою в стабільності істотно обмежує можливості даної категорії безробітних в контексті реалізації їх професійних планів і цілей. Представлені закономірності підкреслюють важливість і необхідність надання безробітним з числа ВПО психологічної допомоги, спрямованої на формування необхідних настанов та мотивації, що створить можливості для реалізації їх потреб і прагнень щодо продуктивної професійної самореалізації. Ключові слова: професійна адаптація, безробітні, дезадаптація, професійна реадаптація, проблемогенний соціум, кар'єрні настанови, мотивація досягнення успіху, професійна самореалізація. Метою статті є науковий аналіз феномену професійної реадаптації та визначення її особливостей в ситуації безробіття в умовах сучасного українського соціуму, а саме з'ясу-© ...

No abstract