The objective of this study was to determine whether higher education institutions, teachers and students of the specialization in musical art are prepared to create and use the digital educational space in the educational process. The study involved the following methods: literature review and analysis of the content of official documents of higher educational institutions that provide professional training for music teachers; survey; mathematical methods of data processing; Statistica software package. The research has shown that not all higher educational institutions have the necessary resources to implement learning in the digital education space. Besides, not all higher educational institutions teach subjects that help improve students’ digital literacy. There are also teachers who have difficulties using the digital educational space in the learning process due to lack of digital literacy. The study demonstrated awareness of the importance of using the digital educational space in the education of future music teachers. But, it is necessary to pay attention to improving the digital literacy of all participants in the educational process, as well as provide educational institutions with proper modern recourses, software, hardware and equipment, including also computer music technologies and electronic musical instruments.

Мета статті-виявити та проаналізувати специфіку втілення архетипу Кохання у циклі «Зелена Євангелія» для сопрано у супроводі фортепіано на вірші Б.-І. Антонича. Методологія дослідження продиктована характером досліджуваної проблеми і полягає у використанні суми методів-історичного, теоретичного, текстологічного, описово-аналітичного, порівняльного та традиційно музикознавчого, які уможливлюють виявлення специфіки втілення архетипу Кохання у проаналізованому циклі. Наукова новизна визначається ракурсом заявленої теми, її актуальністю та місцем в структурі як музикознавчого, так і виконавського процесу. Проблема досліджується вперше з позиції конкретизації сутності архетипу Кохання в проекції на камерну вокальну творчість композитора сучасності І. Соневицького. Висновки. Архетип Кохання як особливе світовідчуття, притаманне українцям, закладається у солоспіви віршованими рядками, сповненими "живого" дихання лемківської природи, яку композитор опоетизовує як первинно-релігійний феномен. Архетип Кохання втілюється особливо тонким звукописом, що передає ніжні пасторально-елегійні постромантичні звучання з колоритними тонально-гармонічними імпресіоністичними зворотами. Відтак виникають пейзажно-ліричні замальовки, що послідовно розвивають весільну тему. Композитор створює свій, індивідуальний варіант трактування архетипу. Ключові слова: архетип Кохання, солоспів, камерно-вокальний цикл, композитори діаспори. Жишкович Мирослава Андреевна, кандидат искусствоведения, доцент Львовской национальной музыкальной академии им Н В.Лысенко; Калин Руслана Иосифовна, кандидат искусствоведения, старший преподаватель Львовской национальной музыкальной академии им. Н.В.Лысенко Архетип Любви в романсах композитора диаспоры Игоря Соневицкого Цель исследования-выявить и проанализировать специфику воплощения архетипа Любви в цикле «Зелёная Евангелия» для сопрано в сопровождении фортепиано на стихи Б.И. Антоныча. Методология исследования продиктована характером исследуемой проблемы и заключается в использовании суммы методов-исторического, теоретического, текстологического, описательно-аналитического, сравнительного и традиционно музыковедческого, которые дают возможность выявить специфику воплощения архетипа Любви в проанализированном цикле. Научная новизна определяется ракурсом заявленной темы, ее актуальностью и местом в структуре как музыковедческого, так и исполнительского процесса. Проблема исследуется впервые с позиции конкретизации сущности архетипа Любви в проекции на камерное вокальное творчество композитора современности И. Соневицкого. Выводы. Архетип Любви как особенное мироощущение, свойственно украинцам, закладывается в романсы стихотворными строчками, наполненных «живым» дыханием лемковской природы, которую композитор поэтизирует как первично-религиозный феномен. Архетип Любви воплощается особенно тонким звуковым письмом, которое передаёт нежные пасторально-элегические постромантичные звучания с колоритными тональногармоническими импрессионистическими оборотами. В итоге возникают пейзажно-лирические картинки, которые послед...

No abstract

The current article is an attempt to reveal the theoretical and practical foundations of the formation of individual-author identity of future teachers of music. In addition, to explore the basic vectors and factors of the concept of “I” in the paradigm of Self-Identity + Musician & Creativity Identity. The development and realization of experimental model of training of students for the purpose of individual-authorial identity formation became a tool of the aim realization. Research methods: formative experiment, online questionnaire using Google Forms, self-reflection survey with combined type questions and essays, statistical generalizations and complex data analysis, generalizations. Individual-authorial identity is interpreted within the experimental model of training as a set of complex connections between the individual “I” of the student and music as an art. In addition to important qualitative data obtained during the final stage of the experiment, it was also found that the average level of academic success in the experimental group was 17.8%–21.6% higher than the level of the parallel group, which worked on the usual educational model. 35.2% of respondents successfully work as a music teacher in educational institutions of different levels (against the average of 8.5-20.9%). Individual-author identity affects the effectiveness of learning and contributes to the formation of professional orientation. It focuses on a creative approach to teaching music and conscious development of creative abilities. The following research should focus on further testing of the proposed training model.