Ментух О., Панас Н., Жиліщич Ю., Лисак Г., Кректун Б. Інтразональні плодово-ягідні культури в лісових фітоценозах Західної України Стаття присвячена аналізу поширення та врожайності інтразональних плодово-ягідних культур у лісових фітоценозах Західної України.Проаналізовано урожайність плодів дикорослих плодових і ягідних дерев та кущів, з урахуванням залежності інтенсивності плодоношення від особливостей лісорослинних умов. Для кожного виду рослин урожай плодів визначали у найбільш поширених типах лісових фітоценозів -соснових, ялинових, дубових, букових і буково-грабових, на карпатських полонинах та у ягідниках, утворених представниками родини брусничних. Для обліку врожаю було підібрано шість біотопів: старий ліс, молодий ліс, зарості кущів, узлісся, галявини, зруби. Враховано обсяг урожаю лише для тих біотопів (місцезростань), де він досягає таких розмірів, що плоди можна збирати для господарських потреб.Наведено коротку характеристику урожайності плодів кожного з досліджених видів. Середній урожай плодів визначали на площі 100 м 2 , з наступним перерахунком на площу в 1 га. Для ягідників дані про урожай плодів представлені в перерахунку на площу в 1 га, а для дерев і кущів -для одного модельного дерева (куща).Джерела побічної сировини лісів, як рівнинних, так і гірських, дуже великі. Це насамперед урожаї плодових і ягідних дерев та кущів, які виростають у складі нижніх ярусів, а особливо у підліску та в приземних ярусах, що можуть бути більш повно використані для власних потреб місцевого населення, а також як сировина для харчової промисловості.Отже, ліси західних районів України і полонини Карпат досить багаті на дикорослі плодові дерева й чагарники та ягідники. Усі вони щороку рясно плодоносять і є важливими сировинними джерелами побічних лісових користувань. Ці плоди, як відомо, мають високі смакові якості, поживні, багаті вітамінами, а також мають лікувальне значення.Ключові слова: дикорослі плодові дерева, чагарники, ягідники, фітоценози.

Результати досліджень допоможуть у подальшому планувати рекреаційну діяльність парку. Наведено характеристику та подано аналіз надходження коштів від рекреаційної, екскурсійної діяльності Яворівського національного природного парку. З'ясовано, що найбільший дохід природоохоронній установі дають зони стаціонарної рекреації: «Верещиця», «Лелехівка», «Оселя Розточчя». Визначено позитивні та негативні тенденції відвідування екологічних стежок та маршрутів Яворівського НПП. Популярності набуває туризм, який організовує святкування подій, дійств, підтримання традицій та обрядів Яворівщини. Відзначено популярні місця відвідування рекреантами парку. До них належать: «Стежка Івана Франка», «Верещиця», сакральний комплекс Страдецької гори. Водночас на них здійснюється найбільший рекреаційний пресинг. Відповідно надані рекомендації щодо підтримання зацікавленості туристів без порушення природного балансу.