No abstract

Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці ОЦІНКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПСИХОПАТИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ СЕРЕД ПРЕДСТАВНИКІВ СУБКУЛЬТУРНИХ ТЕЧІЙ Резюме. Стіна нерозуміння "молодь-суспільство", доступність різноманітної, не завжди адекватної інформації, сліпе насліду-вання сучасній поведінковій моді (бодимодифікацій) з метою прояву своєї неординарної індивідуальності на сьогоднішній день стає загрозливою проблемою, оскільки її поширеність призведе до тотального виродження і деградації суспільства в цілому.Ключові слова: молодь, бодимоди-фікація, деградація. ВступПсихічне здоров'я нації є одним із суттєвих критеріїв соціальної і психологічної стабільності як окремого індивіда, так і суспільства в цілому [2,4, 7]. Тому вивчення і раннє виявлення роз-ладів формування особистості є актуальним, ос-кільки стіна нерозуміння "молодь -суспільство", доступність різноманітної, не завжди адекватної інформації, сліпе наслідування сучасній поведін-ковій моді (бодимодифікацій), бажання проявити свою неповторну індивідуальність у спотвореній формі на сьогоднішній день стає загрозливою проблемою [1, 8,5]. Дане явище не може залиша-тися поза увагою психіатрії з тієї простої причини, що зростання поширення субкультурних течій, зрештою, призведе до тотального виродження і деградації суспільства в цілому [6, 3, 9]. Мета дослідженняДослідити фактори ризику та особливості фор-мування психопатичних рис особистості серед представників субкультурних течій. Матеріал і методиЕкспериментально-психологічний, клініко-пси-хопатологічний (метод клінічного інтерв'ю). Ста-тистичну обробку здійснювали за програмою STATISTIKA 6.0 Stat Soft із використанням кри-терію Стьюдента та статистичною значимістю p<0,05. Проведено дослідження за результатами 25 осіб контрольної і приналежних до субкультур-них течій груп віком 32,50 ± 2,03 років та моніто-ринг соціальної мережі.Обговорення результатів дослідження У соціальній мережі "Вконтакті" у спільноті "Мода -моя професія" проведено голосування се-ред пересічних громадян України та Росії на тему відношення до неформальної (субкультурної) спільноти. У голосуванні взяло участь 2038 лю-дей. За поширення неформальних течій вислови-лися 235 (11,5 %) осіб, з них -66 (28 %) осіб не досягли повноліття, "проти" -1130 (55,4 %) осіб, нейтрально -673 (33 %) досліджуваних (рис.). Отже, 28 % неповнолітніх осіб, які знаходяться в процесі дорослішання, належать до групи ризику формування психопатичної особистості. 133Застосовуючи експериментально-психологіч-ний метод, встановлено, що контрольна група за даними опитувальника Шмішека дала гармоній-ний тип особистості. Під терміном акцентуація характеру брали крайній варіант його норми, при якому окремі риси характеру надмірно підсилені, внаслідок чого виявляється надмірна вибіркова вразливість по відношенню до окремого роду психогенних впливів, при хорошій і навіть над-мірній стійкості до інших. Внаслідок урбаністич-них віянь значна частина сучасного суспільства живе в полоні неправильних законів, полож...

В статті розглянута проблема психосоматичних співвідношень у кардіологічній практиці. В результаті проведеного дослідження встановлено рівні особистісної тривоги, реактивної тривожності, алекситимії у хворих на інфаркт міокарда. Виявлено головні типи реагування на хворобу у даної когорти пацієнтів. Сформульовано висновки.

Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮРезюме. Установлено збільшення гемодинамічних показників у хворих на шизофренію порівняно зі здоровими особами, що супроводжується статистично значимим збільшенням частоти напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації серцево-судинної системи. Це засвідчує про значне зниження резервних можливостей організму та високий ризик розвитку соматичних ускладнень з боку серцево-судинної системи у хворих на шизофре-нію.Ключові слова: адаптаційні можливості серцево-судинної системи, шизофренія. ВступОднією з найбільш актуальних проблем су-часної психіатрії залишається шизофренія. Висо-кий рівень хворобливості (до 10 випадків на 1000 населення), ранній початок захворювання (20 -25 років) та тенденція хвороби до безперервного перебігу з інвалідизацією хворих визначають ва-гому значимість своєчасної діагностики та адек-ватного лікування з використанням засобів психо-логічної соціальної реабілітації, від яких значною мірою залежить прогноз захворювання [1]. За даними досліджень, хворі на шизофренію частіше і раніше вмирають, а середня тривалість життя на 29 % менша, ніж у загальній популяції. Підвищена смертність при шизофренії зумовлена як насиль-ницькими (нещасні випадки, вбивства, суїциди), так і природними причинами. Серед останніх ак-туальною постає серцево-судинна, неврологічна, дихальна, ендокринна, інфекційна, паразитарна, онкологічна патологія [2]. Значний вплив на смертність хворих на шизофренію виявляють такі розповсюджені у хворих на шизофренію фак-тори ризику, як малорухливий спосіб життя, підвищена вага, паління, ожиріння, підвищення рівня холестерину сироватки крові, артеріальна гіпертонія, цукровий діабет, які потребують вив-чення [3, 4]. Мета дослідженняВивчити особливості адаптаційних можливос-тей серцево-судинної системи хворих на шизофре-нію.Матеріал і методи З дотриманням принципів біоетики проведено комплексне клініко-лабораторне та інструмен-тальне обстеження 60 хворих віком від 20 до 50 років, які лікувалися в Чернівецькій обласній пси-хіатричній лікарні щодо шизофренії (досліджувана група) та 60 здорових людей аналогічного віку (контрольна група).Контрольну групу становили 60 практично здо-рових осіб віком від 20 до 50 років, з яких -30 чоловіків (50 %) та 30 жінок (50 %), середній вік становив 35,0 + 3,36 років.Досліджувану групу хворих на шизофренію становили 60 пацієнтів Чернівецької психіатричної лікарні віком від 20 до 50 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні стосовно даного захво-рювання (чоловіки віком від 20 до 50 років -30 осіб (50 %), жінки віком від 20 до 50 років -30 осіб (50 %). Середній вік хворих на шизофренію ста-новив 37,21 + 4,25 років.Для оцінки адаптаційних ресурсів організму хворих на шизофренію визначали адаптаційний потенціал (АП) за формулою Р.М. Баєвського (1979): АП (в балах) = 0,011 х ЧСС+0,014 х САТ+ 0,008 х ДАТ + 0,014 х вік + 0,009 х маса -0,009 х Ріст -0,27, де АП -адаптац...

Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇРезюме. Стаття присвячена дослідженню патогенетичних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників антитерористичної операції (АТО). Установ-лено, що в основі виникнення психопатологічної симптоматики ПТСР лежить внутрішньоособистісний конфлікт, зумовлений порушенням взаємодії нервових процесів (збудження і гальмуван-ня) та їх основних властивостей в осіб із акцентуйованими рисами особистості.Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), акценту-ації характеру особистості, вегетативні порушення, депресія, тривога.Вступ У зв'язку з безперервними бойовими діями на східній території України під час проведення АТО проблеми ПТСР та соціально-психологічної реаб-ілітації військовослужбовців, які брали участь у локальних бойових діях, займають сьогодні одне з центральних місць у сучасній психіатрії [1, 2, 3]. Тому важливими залишаються питання дослід-ження патогенетичних механізмів розвитку віддалених наслідків перенесених стресів учасни-ками АТО. Мета дослідженняВивчити патогенетичні механізми розвитку ПТСР в учасників АТО для розробки комплекс-ного лікування з використанням сучасних засобів фармакотерапії та психотерапії. Матеріал і методиПроведено комплексне клініко-психопатологіч-не дослідження 36 учасників АТО, які з діагно-зом ПТСР (F 43.1) знаходились на лікуванні у 5-му відділення Чернівецької обласної психіатричної лікарні. Середній вік пацієнтів склав 28,59+5,68 років.Проведено клінічне, клініко-психопатологічне, патопсихологічне дослідження хворих із подаль-шою статистичною обробкою отриманих резуль-татів. Наявність акцентуації характеру особис-тості визначали за допомогою опитувальника Г. Шмішека за концепцією К. Леонгарда, рівень алекситимічного індексу -з використанням То-ронтської алекситимічної шкали, стан фрустрацій-ної толерантності особистості -за Розенцвейгом, показники особистісної та реактивної тривож-ності за допомогою шкали Ч. Спілбергера -Ю. Ханіна, рівень депресії з використанням методики У. Цунга (Zung Self-Rating Depression Scale) в адаптації Т. Балашової. Обробку даних здійсню-вали за методом варіаційної статистики з викори-станням критерію t Стьюдента [7].Обговорення результатів дослідження У групі військовослужбовців із ПТСР визна-чали такі психопатологічні синдроми: астенічний -у 9 (45 %) пацієнтів, тривожно-фобічний -у 5 (25 %) пацієнтів, істероформний -у 2 (10 %) пацієнтів, депресивний -у 9 (45 %) пацієнтів, дис-форичний -у 4 (20 %) пацієнтів, іпохондричний -у 3 (15 %) пацієнтів, соматоформний -у 3 (15 %) пацієнтів та змішаний -у 1 (5 %) пацієнтів.Вивчення акцентуйованих рис особистості, які можуть слугувати в якості прогностичних кри-теріїв розвитку ПТСР, показало наявність акцен-туацій рис характеру особистості за дистимним, педантичним, застрягаючим та емотивним типа-ми. До виникнення ПТСР у пацієнтів статистично достовірно переважали дис...