Поєднання хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та туберкульозу легень (ТБЛ) становить важливу медичну та соціальну проблему. Разом з тим, наявність залізодефіцитних станів (ЗДС) у цих хворих призводить до підвищення летальності та інвалідизації. Тож вивчення поширеності, статевих особливостей та клінічного значення ЗДС у хворих на ХОЗЛ та чи без ТБЛ є актуальним.Мета дослідження – вивчити особливості перебігу ХОЗЛ та поєднаної патології ХОЗЛ з ТБЛ у пацієнтів із ЗДС.Матеріали і методи. Було обстежено 71 пацієнта із ХОЗЛ віком від 19 до 73 роки, з яких 36 мали ХОЗЛ у поєднанні з ТБЛ. Усім хворим було проведено загальноклінічне обстеження, досліджували функцію зовнішнього дихання, а також показники якості життя і рівні тривожності та депресії.Результати досліджень та їх обговорення. Було виявлено, що вік пацієнтів із ХОЗЛ був вищим, ніж при поєднаній патології ХОЗЛ та ТБЛ . У 55,8 % осіб із ХОЗЛ та у 73,5 % при поєднаній патології було діагностовано ЗДС. Звертає увагу, що у пацієнтів із ХОЗЛ анемія хронічних захворювань (АХЗ) була вірогідно рідше, ніж латентний дефіцит заліза (ЛДЗ), а при поєднанні ХОЗЛ та ТБЛ частка хворих з АХЗ була більшою від частки пацієнтів із ЛДЗ. У пацієнтів із ТБЛ середні показники ШОЕ були вірогідно вищі, ніж у пацієнтів без ЗДС. У підгрупах із наявним ЗДС ОФВ1 був нижчим, ніж у пацієнтів без ЗДС. Звертає на себе увагу, що у хворих з поєднаною патологією та ЗДС рівні депресії та тривожності були вірогідно нижчими, ніж у пацієнтів без ЗДС, а показник якості життя (а саме психічний компонент здоров’я) був вірогідно вищим у хворих із поєднаною патологією та ЗДС.Висновки. У пацієнтів із ХОЗЛ ЗДС було вірогідно рідше, ніж в осіб з поєднанням ХОЗЛ та ТБЛ. Як у хворих на ХОЗЛ, так і в осіб із поєднанням ХОЗЛ та ТБЛ наявність ЗДС була пов’язана з нижчими рівнями ОФВ1, депресії та тривожності, а також з вищими показниками ШОЕ та якості життя.

Introduction: The association of chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary tuberculosis is an important medical and social problem with a significant burden in terms of morbidity and mortality. The course and prognosis of chronic diseases such as chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary tuberculosis is greatly influenced not only by the clinical features but also by the psychological characteristics of the patient. The aim: To study the interaction between clinical changes and psychological characteristics considering gender differences among patients with chronic obstructive pulmonary disease in association with pulmonary tuberculosis. Materials and methods: We studied 41patients with chronic obstructive pulmonary disease (grade 2, 3, groups А, B, С, D) and infiltrative pulmonary tuberculosis co-morbidity (11 women and 30 men). All patients underwent general clinical examination, Acid-Fast Bacillus Testing, spirometry, Spielberg anxiety scale, Beck depression scale. Results: Patients with chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary tuberculosis co-morbidity with more severe symptoms (according to Assesment Test scores) were older and, regardless of it, showed elevated depression and personal anxiety scores while situational anxiety scores were significantly lower compared to those with less severe symptoms. The correlation between symptoms severity and airflow limitation or smoking history was very mild. The elevated depression and personal anxiety could cause more severe symptoms. The revealed discrepancy between the symptoms severity and low levels of situational anxiety may be due to adaptation with displacement mechanisms to illness related chronic life stressors. We also observed elevated personal anxiety and depression scores together with less severe symptoms among female versus male chronic obstructive pulmonary disease/pulmonary tuberculosis patients, possibly reflecting physically ill women’s higher risk for depressive and anxiety related symptomatology relative to ill men. Conclusions: We revealed that among patients with chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary tuberculosis co-morbidity symptoms severity was largely influenced by the patients’ age, gender and psychological factors (depression and personal anxiety), but, unexpectedly, much less – by airflow limitation and smoking history. We also found higher emotional distress, namely elevated personal anxiety and depression scores, in combination with less severe symptoms among female versus male patients with chronic obstructive pulmonary disease and pulmonary tuberculosis co-morbidity.

Мета дослідження – вивчити можливості застосування вітамінотерапії (ВТ) і амінокислотного препарату в комплексі лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) із супутньою анемією хронічних захворювань (АХЗ) у пацієнтів, що перенесли туберкульоз легень (ТБЛ). Матеріал і методи. Обстежено 95 пацієнтів із ХОЗЛ і перенесеним ТБЛ та АХЗ згідно з діючими протоколами із дослідженням показників обміну заліза, а також тривожності та депресії, і додатковим призначенням вітамінів групи В з або без адеметіоніну до стандартного лікування ХОЗЛ. Результати. Додаткове призначення ВТ з або без амінокислотного препарату (адеметіоніну) до стандартної фармакотерапії ХОЗЛ у поєднанні з перенесеним ТБЛ і АХЗ дозволило досягти достовірної позитивної динаміки не тільки клініко-функціонального стану, а й показників червоної крові, а також зниження інтенсивності запального процесу та індексу депресії, більше виражене в групі, в якій призначали і вітаміни, і амінокислотний препарат. Застосування тільки стандартної фармакотерапії дозволило досягти достовірного покращення клініко-функціональних показників без істотних змін показників червоної крові, системного запалення та психологічного стану. Висновки. Пацієнтам із ХОЗЛ і супутньою АХЗ, що перенесли ТБЛ, додатково до стандартної терапії доцільно призначати вітамінотерапію і амінокислотний препарат для корекції показників червоної крові, нормалізації показників системного запалення та індексу депресії.

В умовах епідемії та високої захворюваності на туберкульоз легень зростає кількість осіб із залишковими змінами після вилікуваного туберкульозу легень (ЗЗТБ). Проте досліджень, які б вивчали особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у пацієнтів із ЗЗТБ, у доступній нам літературі немає. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу лабораторних, функціональних та психоемоційних змін у пацієнтів із ХОЗЛ у поєднанні з ЗЗТБ. Матеріали і методи. Було обстежено 127 пацієнтів із ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадій віком (56,6±1,2) року, з яких у 47 хворих віком (58,7±1,7) року було діагностовано ЗЗТБ. Усім хворим провели загальноклінічне обстеження, дослідили функції зовнішнього дихання та ехокардіографію (ЕхоКГ), а також показники якості життя та рівні тривожності й депресії. Результати досліджень та їх обговорення. Відзначено, що у 37,01% обстежених пацієнтів із ХОЗЛ було діагностовано ЗЗТБ. За даними клінічних тестів та спірографії, у хворих із ЗЗТБ спостерігали тяжчий перебіг ХОЗЛ. Виявлено взаємозв’язок між наявністю ЗЗТБ та схильністю до легеневої гіпертензії та залізодефіцитних станів. Також у пацієнтів із ЗЗТБ виявлено несприятливі психологічні зміни, про що свідчать вірогідно вищі показники депресивних тенденцій, ситуаційної та особистісної тривожності порівняно з пацієнтами без ЗЗТБ. Показники якості життя були нижчими в осіб із ЗЗТБ порівняно з хворими без них. У жінок ЗЗТБ виявляли дещо рідше, ніж в чоловіків. Висновки. У хворих із поєднаною патологією ХОЗЛ та ЗЗТБ спостерігали більш виражену клінічну симптоматику, підвищені рівні депресивних тенденцій та особистісної тривожності й нижчі показники якості життя. Також виявлено зв’язок між наявністю ЗЗТБ та розвитком легеневої гіпертензії та залізодефіцитних станів. Серед жінок поєднана патологія була рідше, ніж серед чоловіків.