ABSTRACT. The research was held in terms of Zaporozhian Reservoir (Ukraine) from 2014 till 2015 year. It was established that prussian carp (Carassius gibelio Bloch, 1782) and roach (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) underyearlings accumulate essential elements more extensively, especially zinc, comparing to adults ones. The species characteristic of heavy metals accumulation in the carp fish body was observed. The intensity level of erythropoiesis occurrence was higher in young fish of both species of carp fish. The specific features of cytometric characteristics of fish erythrocytes were identified: the relative amount of mature red blood cells prevailed in roach, and the area of mature red blood cells was significantly higher in prussian carp. In addition, in the young roach among immature forms of red blood cells significantly higher percentage of polychromatophil normoblasts was revealed.

The article proposes a new approach to solving the problem of biofouling at the facilities of the circulating cooling system of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant (ZNPP) by regulating hydrobiological studies. In the course of the studies, 4 species of hydrobionts were found that formed massive fouling on water supply facilities: filamentous algae Oedogonium sp. and Ulotrix zonata with a total biomass of 123.6±18.44 g/m2, tropical molluscs Melanoides tuberculata and Tarebia granifera of the Thiaridae family with a biomass of 20.09 g/m2. The shells of dead mollusks drifted along the pipes of the circulation system with the flow of water and interfered with the operation of pumping stations. Also, the blue-green algae Microcystis aeruginosa, which dominated the phytoplankton of the cooling pond, belonged to the potential bio-hindrances. The hydrobiological regulation was developed with the aim of timely detection of hydrobionts capable of active reproduction and creation of biological obstacles. It provides for four types of monitoring: current (operational), extreme (control), deployed (research) and background (hydrobiological monitoring of the Kakhovka reservoir in the zone of influence of waste warm waters). For each type of monitoring, the subjects of control (a group of hydrobionts), control parameters (species composition, abundance, biomass) and frequency of control are determined. The regulation of hydrobiological monitoring makes it possible to minimize the consequences or prevent the occurrence of accidents and emergencies in the operation of the ZNPP cooling circulation systems associated with biological obstacles, and can be used as an example for solving similar problems at other power facilities. The article also contains practical recommendations for improving the ecological state of the cooling pond and preventing the massive development of dangerous aquatic organisms by introducing biomeliorator fish with a different food spectrum into the reservoir

У статті наведено результати комплексних іхтіологічних досліджень ефективності відтворення риб у Самарській затоці та нижній ділянці Запорізького водосховища протягом вегетаційного періоду 2011 року. Проведена гідроекологічна оцінка основних місць нагулу мальків риб. Надана характеристика біотопів, у яких траплялися види. Визначено видовий склад і врожайність молоді риб за показниками чисельності й біомаси. Наведена коротка біологічна характеристика мальків основ них промислових риб прибережних іхтіоценозів.Здійснено порівняльний аналіз лінійновагових показників молоді риб Самарської затоки з рибами нижньої ділянки Запорізького водосховища. Встановлено відмінності в лінійновагових показниках мальків риб і їхній врожайності на різних за екологією ділянках водосховища. Виділені видидомінанти літоральних ділянок досліджуваних водойм. Визначено, що в прибережних біотопах Самарської затоки та нижньої частини Запорізького водосховища, в умовах зарегулювання стоку спостерігається домінування малоцінних непромислових видів риб: чебачoк амурський, гірчак, карась сріблястий, бичоккругляк, верховодка та ін. Відзначено недостатній прес хижих видів риб і критичний стан їхнього природного поповнення.Ключові слова: Запорізьке водосховище, Самарська затока, молодь риб, чисельність і біомаса, лінійновагові показники. ВСТУПЗарегулювання стоку Дніпра й утворення Запорізького (Дніпровського) водосховища викликало значні зміни у складі іхтіофауни. У перші роки існування водосховища закономірно зникли прохідні та напівпрохідні риби -білуга, осетер російський, севрюга звичайна, оселедець, лосось чорноморський, тарань, вирезуб. Видовий склад іхтіофауни зменшився на 11 таксонів. У подальшому, в процесі рибогосподарської діяльності (інтродукційні роботи), а також за рахунок саморозселення відбувалося збагачення різноманіття риб у водосховищі [1,7]. У складі сучасної іхтіофауни Запорізького водосховища налічується 52 види. Але серед них лише 18 видів (35%) мають промислове значення. Причому останні Biol. Stud. 2012: 6(3); 145-152 •

The research was held in terms of Zaporozhian Reservoir (Ukraine) from 2014 till 2015 year. It was established that prussian carp (Carassius gibelio Bloch, 1782) and roach (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) underyearlings accumulate essential elements more extensively, especially zinc, comparing to adults ones. The species characteristic of heavy metals accumulation in the carp fish body was observed. The intensity level of erythropoiesis occurrence was higher in young fish of both species of carp fish. The specific features of cytometric characteristics of fish erythrocytes were identified: the relative amount of mature red blood cells prevailed in roach, and the area of mature red blood cells was significantly higher in prussian carp. In addition, in the young roach among immature forms of red blood cells significantly higher percentage of polychromatophil normoblasts was revealed.

У статті аналізуються адаптативні реакції крові риб на хронічну інтоксикацію важкими металами. Дослідження проводились на двох ділянках Запорізького (Дніпровського) водосховища з різним ступенем токсичного забруднення. Для дослідів використовували риб (карася сріблястого і плоскирку), які широко розповсюджені у прісноводних водоймах, мають різні раціони живлення і ареали мешкання. У риб визначались морфометричні показники еритроцитів, аналізувались виявлені патології клітин і зміни у лейкоцитарній формулі. Результати досліджень показали, що у риб із забрудненої зони вірогідно збільшувалась площа ядер еритроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення, підвищувався відсоток молодих бластних форм, збільшувалась кількість еритроцитів з патологічними явищами (пойкілоцитоз, гіпохромія, каріопікноз, мікроядра, ядерні тіні, амітози); кількість лейкоцитів вірогідно збільшувалась на рахунок сегментоядерних форм і моноцитів. Таким чином, збільшення молодих форм еритроцитів і активацію гранулопоезу можна розцінювати як адаптивні реакції крові риб на хронічну інтоксикацію важкими металами. На посилену інтоксикацію риб важкими металами вказував лейкоцитарний індекс інтоксикації, який збільшувався у карася в забрудненій зоні на 39 %, у плоскирки – на 48 %. Реакції крові карася і плоскирки на вплив токсикантів мали однаковий характер, проте зміни у лейкоцитарній формулі карася із забрудненої і умовно чистої зон були більш виражені. В умовах інтоксикації в крові карася вдвічі більше утворювалось нейтрофілів порівняно з плоскиркою. Посилений нейтрофільоз вказує на активацію захисної функції крові і, очевидно, свідчить про наявність у карася більшого потенціалу адаптивних можливостей, ніж у плоскирки. Такі відмінності між двома видами риб пов’язані з особливостями їх біології: карась, на відміну від плоскирки, придонна риба, в його раціоні значний відсоток займає детрит, який активно акумулює сполуки важких металів, що потрапляють в організм риб і викликають відповідну захисну реакцію організму риб.