The food crises of the 21st century are characterized by the presence of multidirectional obstacles of a socio-economic and organizational nature in the structure of international relations that function on the problems of maintaining a wide range of export-import supplies of raw and related resources. This situation is caused by the specifics of the international epidemiological situation with the widespread incidence of COVID-19, which leads to the adoption of extraordinary measures to counteract the further aggravation of this situation. Additional factors in the formation of food crises are the complication of the full functioning of natural-artificial aggregates of elements that make up the system of agro-industrial production, formed within the framework of national socio-economic systems, as well as in the structure of international food production and consumer relations. The main means of overcoming these crises consist in the development and further implementation of rational resource-saving technologies for the functioning of the agro-industrial complex with the extraction of various components from the environment, subject to the minimum possible negative impact on it. Thus, the most important ways to overcome the food crises, which are aggravated by the spread of COVID-19, are the sustainable partnership of state management structures and representatives of the private sector of the economy through modern electronic and digital communications in the development of advanced resource-saving technologies for the production of high-quality food, providing comprehensive public-private financial support for the production of high-quality food, as well as comprehensive compliance with epidemiological safety standards.

No abstract

The article analyzes the socio-economic preconditions for the formation of civil society in Ukraine. The events of the history of independent Ukraine are highlighted, which greatly influenced the formation of its institutes of the period of independence. It is substantiated, how exactly legal support has affected the process of institutionalization of civil society. Determined how the state through privatization and privatization, as well as the creation of conditions for a socially oriented market economy, contributed to the formation of a private property institution. The significance of the "Orange Revolution" for the socio-economic development of Ukraine is determined. Мороз Н. О. Соціально-економічні передумови становлення громадянського суспільства України/ Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна, м. Дніпро В статті проаналізовані соціально-економічні передумови становлення громадянського суспільства в Україні. Висвітлюються події історії незалежної України, які значною мірою вплинули на формування його інститутів періоду незалежності. Обґрунтовано, як саме правове забезпечення позначилось на процесі інституалізації громадянського суспільства. Визначено, як держава шляхом роздержавлення та приватизації, а також створенням умов для соціально орієнтованої ринкової економіки сприяли формуванню INNOVATIVE SOLUTIONS IN MODERN SCIENCE № 3(22), 2018 інституту приватної власності. З'ясовано значення «Помаранчевої революції» для соціально-економічного розвитку України. Ключові слова: громадянське суспільство, держава, демократія, приватна власність, ринкова економіка, закон, реформи. Вступ. Історичний досвід демонструє, що ефективна розбудова держави, добробут суспільства залежать у першу чергу від розвитку економіки. Протягом тривалого часу Україна перебувала в авторитарній державі з плановою командно-адміністративною системою, одержавленою економікою, відсутністю приватної власності та господарської ініціативи конкретних суб'єктів. Значимість економічної сфери суспільства дає привід визначати громадянське суспільство як систему самостійних, відносно незалежних від держави соціально-економічних відносин між юридично вільними і рівноправними людьми -членами суспільства. В умовах проголошення незалежності України й набуття нею внутрішнього і зовнішнього суверенітету, важливим стає з'ясування основних соціальноекономічних передумов становлення громадянського суспільства. Проблема становлення громадянського суспільства становить коло наукових інтересів багатьох дослідників. А з набуттям самостійності нашої держави вона набула ще більшої актуальності і знайшла своє відображення в працях таких вчених як В. Ю. Барков [1], О. С. Головащенко [4], А. Ф. Колодій [7], І. В. Макарова [11], О. М. Нечепоренко [13], Т. В. Розова [15], Ф. Рудич [17] та ін. З огляду на значний науковий інтерес представників різних дисциплін (політологів, юристів, філософів) проблема громадянського суспільства не знайшла достатнього висвітлення в працях історичного характеру. Тема нашого дослідження бачиться актуальною, ...

No abstract

The global trend of sustainable development of the state economies is associated with a systematic approach that provides for comprehensive and interconnected effective business development, environmental protection, and social decisions. The concept of “sustainable development” was first conceived in 1983 by the World Commission for South Africa, was further developed in 1983 by the UN World Commission. In 1987 this concept was reflected by UN World Commission in the report “Our Common Future” to the World Commission. Despite such a long period of existence of the concept of sustainable development, many issues related to the implementation of this concept remain unresolved. One of the most important issues in assessing the sustainable development of socio-economic systems is the choice of criteria. In general, sustainable development of the economy is primarily associated with a person. Thus, the study considers a methodological approach to calculating a consolidated composite index for assessing the sustainability of the development of a national socio-economic system. The purpose of the study was to investigate the main strategies of social and economic development, key challenges and directions of such development, both at the state and private business level. The strategy of an open economy with the active participation of the state is considered on the example of supporting five fundamental sectors of the economy: energy, transport, water supply, sanitation, and forestry. The influence of globalisation on the sustainable development of socio-economic systems through regionalisation is shown – the peculiar political and economic mechanisms of structural transformation aimed at increasing the efficiency of the economies of the countries participating in the integration association.