Актуальність. Питання ранньої діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення в дітей останніми роками вийшли за рамки власне педіатрії та становлять собою складну і велику медико-соціальну проблему. Тому метою дослідження було проведення аналізу поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення серед дитячого населення України протягом 4 останніх років (2013–2016 рр.). Матеріали та методи. Аналіз проводили за офіційними звітними даними, що подаються до Центру медичної статистики МОЗ України в 25 регіонах. Результати. Незважаючи на те, що зміна динамічного ряду поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення має тенденцію до зниження, гастроентерологічна патологія посідає 2-ге місце в структурі поширеності та 4-те місце в структурі захворюваності за класами хвороб серед дітей та підлітків. Статевий розподіл дозволив виявити переважання дівчат серед хворих на захворювання органів травлення. Висновки. Установлені регіональні аспекти поширеності та захворюваності на гастроентерологічні захворювання в дітей та підлітків: найвищий рівень поширеності зареєстрований у м. Києві, Полтавській, Чернігівській та Рівненській областях, а найнижчий — у Запорізькій, Луганській та Одеській областях; найвищі значення захворюваності спостерігали в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій, а найнижчі — в Одеській, Запорізькій, Луганській, Донецькій та Херсонській областях.

Стаття присвячена стеатозу підшлункової залози (ПЗ) у дітей — патологічному стану, що характеризується акумуляцією жиру в ПЗ. В огляді проаналізовані дані, що стосуються факторів ризику, можливостей діагностики і терапії стеатозу ПЗ. Продемонстровано, що провідними чинниками, асоційованими з розвитком стеатозу ПЗ, вважаються ожиріння і метаболічний синдром. Охарактеризовані переваги неінвазивних візуалізаційних методів, таких як трансабдомінальне ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія та ендоскопічне ультразвукове дослідження в діагностиці стеатозу ПЗ у дітей. Представлені й обґрунтовані основні напрямки терапії стеатозу ПЗ: модифікація способу життя, корекція дисліпідемії та порушень вуглеводного обміну, екзокринної недостатності. Для написання огляду здійснювався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, РІНЦ за ключовими словами: «стеатоз підшлункової залози», «неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози», «діти».

Актуальність. Неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози — патологічний стан, тісно асоційований з ожирінням та іншими компонентами метаболічного синдрому. Клінічні прояви обумовлюються порушенням екзокринної функції залози, що супроводжується розвитком дисбіотичних змін та інтестинальних розладів. Мета. Вивчити клініко-лабораторні особливості стеатозу підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням. Матеріали та методи. У 24 дітей з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту визначали наявність стеатозу підшлункової залози за допомогою ультра­звукового дослідження. Для характеристики стану тонкокишкової мікробіоти проводили водневий дихальний тест з навантаженням глюкозою або лактозою. Виявлення стеатозу печінки проводили за допомогою транзієнтної еластрографії печінки з визначенням контрольованого параметра ультразвукового затухання. Розподіл за групами відбувся на підставі наявності стеатозу підшлункової залози: контрольну групу (S0) становили 12 пацієнтів без стеатозу підшлункової залози, основну групу (S+) — 12 пацієнтів зі стеатозом підшлункової залози. Результати. Стеатоз підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням характеризувався неспецифічною клінічною картиною з переважанням диспептичних явищ. Встановлено, що у дітей основної групи спостерігалось зниження рівня амілази сироватки крові порівняно з конт­рольною групою (середнє значення (30,40 ± 12,45) ммоль/л в основній групі та (51,88 ± 19,81) ммоль/л у контрольній, p < 0,05). Було виявлено, що у пацієнтів основної групи вірогідно частіше зустрічалась стеаторея (75 % хворих основної групи проти 33,3 % дітей контрольної групи, p < 0,05). Стеатоз підшлункової залози у дітей був асоційований з розвитком синдрому надмірного бактеріального росту (50 % хворих основної групи проти 8,3 % дітей контрольної групи, р < 0,05). Серед пацієнтів зі стеатозом підшлункової залози 41,6 % мали ознаки стеатозу печінки, в той час як панкреатичний стеатоз зустрічався у 62,5 % пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки. Діти зі стеатозом підшлункової залози мали помірне прискорення швидкості осідання еритроцитів (середній показник становив (16,6 ± 6,76) мм/год у пацієнтів основної групи проти (7,17 ± 3,18) мм/год у пацієнтів контрольної групи). Висновки. Панкреатичний стеатоз може виступати більш раннім маркером ектопічного накопичення жиру порівняно зі стеатозом печінки. Стеатоз підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням характеризується наявністю низькорівневого системного запалення, диспептичних явищ, непрямих ознак зовнішньосекреторної недостатності залози та синдромом надмірного бактеріального росту.

Стаття присвячена стеатозу підшлункової залози в дітей — патологічному стану, що характеризується акумуляцією жиру в підшлунковій залозі. Стеатоз підшлункової залози в пацієнтів з ожирінням і надлишковою вагою при виключенні вторинних причин розвитку стеатозу визначається терміном «неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози». В огляді подано дані, що стосуються історії вивчення, етіології, епідеміології та патогенезу даної патології. Показано, що важливим компонентом патогенезу захворювання є надлишок вільних жирних кислот, що призводить до акумуляції жиру в паренхіматозних органах, у тому числі в підшлунковій залозі, порушення функції острівцевих і ацинарних клітин і, як наслідок, до розвитку панкреатичної екзо- та ендокринної недостатності. Для написання огляду здійснювався пошук даних із використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, РІНЦ за такими ключовими словами: «стеатоз підшлункової залози», «неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози», «діти».

No abstract