The aim: To analyze the data of social health determinants – life expectancy of population and infant mortality in neighboring countries: Ukraine and Poland in cut-away of territory habitation. Materials and methods: The statistical materials of the Ukrainian and Polish information sources were used in this work: SI “The center of medical statistics of the Ministry of Health of Ukraine”, The state statistics service of Ukraine, The central statistical management of Poland (Główny Urząd Statystyczny). Methods of system approach, bibliosemantic, statistical, analytical were used for analysis. Results: In both countries, Poland and Ukraine, the general dynamics as to the growth of an average life expectancy (ALE) among men and women was observed during 28 years of surveillance, and in both countries it was revealed that the ALE indices in women were much higher than in men. Within the last five years, there is a considerable tendency of decrease in the infant death rate in Ukraine, while in Poland this index is particularly invariable. This may be due to the fact that the level of infant mortality in Poland is half the level in Ukraine; moreover, this correlation is approximate within the last five years of observation. A significant place in the structure of all the causes of infant mortality in 2019 is occupied by the ХVІ chapter in accordance with ICD-10 “Certain conditions originating in the perinatal period” – 54.39 % in Ukraine and 53.05 % in Poland, the last – “Diseases of the Urogenital system” (chapter ХІV) – 0 % and 0.7 %, correspondingly. Conclusions: With a view of an incessant improvement of a high-quality information which is registered when the statistical data are formed, it is necessary to promote a broad intersector cooperation inside the countries and international collaboration between the countries.

Мета роботи. Попередження негативних наслідків самолікування на основі його вивчення та аналізу поведінки щодо даного питання здобувачів вищої медичної освіти та курсантів-медиків.Матеріали і методи. Дослідження проводили за результатами соціологічного опитування 400 (p<0,05) здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований з використанням статистичного та структурно-логічного методів із врахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних було проведено розрахунок відносних величин та їх похибок. Використано методи системного аналізу, статистичний, соціологічний, порівняння.Результати й обговорення. За результатами соціологічного дослідження встановлено, що більшість здобувачів вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі самостійно призначала лікування. Підставами для придбання ліків при гострих та хронічних захворюваннях найчастіше є призначення лікаря та особистий досвід опитаних. Третина анкетованих самостійно збільшували дозу ліків. Кожен 2-й респондент визнав, що змінював призначені лікарем лікарські засоби на більш дешеві аналоги. Кожен 2-й опитаний вважає, що за рецептом мають відпускатися зокрема оральні гормональні контрацептиви та антибіотики.Висновки. Отримані та проаналізовані результати виконаного соціологічного дослідження засвідчують, що більшість анкетованих (91,50±1,39) % ствердили, що займались самолікуванням. За даними їх самооцінки, з-поміж них у 64,5 % не відбулося досягнення терапевтичного ефекту ліків. Більшість респондентів (64,00±2,40) % визнали, що зазвичай приймають більше одного лікарського засобу одночасно. Перед прийманням ліків інструкцію до медичного застосування лікарського засобу вивчає більшість респондентів. Отримані результати, на нашу думку, повинні стати основою у комплексній моделі програми попередження негативних наслідків самолікування, особливо серед молоді.

Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоАналіз нозологій та ліків, що застосовуються здобувачами вищої медичної освіти у межах самолікування Мета: аналіз нозологій та лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються при самолікуванні здобувачами вищої медичної освіти. Завданнями дослідження було: визначення ліків, які приймають респонденти при гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ); аналіз дотримання респондентами режиму приймання, зокрема, антибіотиків; дослідження питань вживання аналгетиків, ферментних засобів, біологічно активних добавок (БАДів); з'ясування переліку ліків, які анкетовані приймали упродовж останнього місяця; аналіз захворювань, при яких респонденти приймають ліки постійно; визначення чинників, які лякають респондентів у фармакотерапії; дослідження впливу прийому ліків на якість життя населення.Матеріали та методи дослідження. Наукова робота виконана за результатами соціологічного дослідження із залученням 400 здобувачів освіти на до-та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (ЛНМУ). Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований із використанням статистичного та структурно-логічного методів з урахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних був проведений розрахунок відносних величин та їх похибок. Використовувалися методи системного аналізу, соціологічного опитування, статистичний, аналітико-порівняльний.Результати. Більшість опитаних (56,50 ± 2,48) % не систематично приймали аналгетики, переважно при болю голови. Проте завжди приймають ферментні засоби при відчутті тяжкості у шлунку лише (4,75 ± 1,06) % опитаних. Переважна більшість респондентів (79,25 ± 2,03) % ніколи не приймали БАДів. З'ясовано, що впродовж останнього місяця респонденти приймають ЛЗ із груп ненаркотичних аналгетиків, вітамінів та спазмолітичних препаратів. Найчастішими причинами, при яких респонденти приймають ліки постійно, є інфекційні та шлунково-кишкові захворювання. Вкрай рідко анкетовані приймають ліки постійно при захворюваннях опорно-рухового апарату та очей. У (29,75 ± 2,29) % опитаних трапляються випадки поєднання прийому ліків із вживанням алкоголю. Серед чинників, які викликають побоювання респондентів щодо фармакотерапії, найчастіше констатовані побічні ефекти та висока вартість ЛЗ. Утричі менше анкетованих вказують на відсутність ліків в аптеках, незнання механізму дії та взаємодію з іншими медикаментами. У переважній більшості (75,50 ± 2,15 %) ліки впливали на якість життя поліпшенням самопочуття та працездатності. Проте в кожного сьомого респондента виникали побічні ефекти.Висновки. Отримані та проаналізовані результати соціологічного дослідження серед здобувачів медичної освіти на до-та післядипломному рівні, на нашу думку, мають служити основою для опрацювання комплексної моделі програми попередження негативних наслідків при самолікуванні, передусім серед молоді.Ключові слова: соціологічне дослідження; здобувачі вищої медичної освіти на до-та післядипломному рівні...