The article is devoted to the issue of developing professional skills of teachers working in a situation of a conflict. The purpose of the research is to substantiate the theoretical foundations of the course and to develop the content of a new training program for Ukrainian teachers’ professional development. The scientific novelty of the research lies in the content of the teachers’ professional development training program, which is grounded on a set of scientific approaches of different levels: philosophic, general scientific, specifically scientific, pedagogical approaches. The importance of children’s security assurance and warranty of their right to education in conflict is under our special consideration. The content of the program includes the following modules: 1) “Children’s problems caused by the armed conflict”; 2) “Education in conflict: the essence, standards (on the UNISEF and UNESCO information)”; 3) “Ways of implementation education in conflict in Ukraine”. The practical significance of the research lies in the multidisciplinary character of the regional training program “Education in conflict” and the recommendations to the methods of teaching it.

The article is focused on the problem of helping instructors improve their professional abilities when dealing with conflict. The research's objectives are to support the theoretical underpinnings of the course and to create the content of a new training program for the professional advancement of Ukrainian teachers. The content of the professional development training program for teachers is based on a variety of scientific methods at many levels, including philosophic, general scientific, specifically scientific, and pedagogical approaches. This is where the scientific novelty of the research lies. We pay particular attention to the need of guaranteeing children's safety and their access to an education in times of war. The following modules make up the program's content: "Children's problems caused by armed conflict"; "Education in conflict: the essence, standards (on the information from UNISEF and UNESCO)"; and "Ways of implementation education in war in Ukraine." The study's recommendations for teaching strategies and the multidisciplinary nature of the regional training program "Education in Conflict" are what give it its practical value.

No abstract

Автором досліджено питання психічного здоров’я та психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в умовах війни. Зазначено, що нині війна є найбільш виразним негативним чинником, що впливає на психічне здоров’я особистості. Цей чинник створює пряму загрозу життю людини і спричиняє різні форми насильства (політичного, військового, економічного, сексуального тощо). Війна може мати серйозні наслідки для психічного благополуччя особистості, включаючи посттравматичний стресовий розлад, депресію, тривожність та інші психічні проблеми. Відмічено, що внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну, проблема вимушеної міграції стала однією з найважливіших для держави і суспільства. Майже 10 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки через цей конфлікт. Визначено, що психічне здоров’я людини залежить від різних соціально-економічних, біологічних та екологічних чинників, які можуть впливати на його стан в будь-який момент часу. Серед цих чинників насильство та стійкий соціально-економічний тиск визнаються як ризикові для психічного здоров’я, і особливо чіткі докази цього пов’язані з сексуальним насильством. Також вказується, що погіршення психічного здоров’я пов’язане зі швидкими соціальними змінами, стресовими умовами праці, гендерною дискримінацією, соціальною ізоляцією, нездоровим способом життя, погіршенням фізичного здоров’я та порушеннями прав людини. Зауважено, що вплив війни на психічне здоров’я може бути довготривалим і потребує адекватної підтримки та інтервенцій. Особи, які пережили воєнні конфлікти, можуть страждати від психологічних травм, посттравматичного стресового розладу, тривожності, депресії, втрати самооцінки та інших проблем з психічним здоров’ям. Розглянуто основні напрями психологічної підтримки ВПО. Зауважено, що психологічна підтримка має бути індивідуалізованою та орієнтованою на потреби конкретних осіб. Комплексний підхід до психологічної підтримки, що включає діагностику, планування і виконання інтервенцій, сприятиме покращенню психологічної адаптації вимушено переміщених осіб.