The present research is an attempt to analyse metaphors in English and Ukrainian clothing inscriptions in a comparative aspect. The study focuses on providing a sufficient semantic classification of this versatile figure of speech in the discourse that has never been analysed in terms of metaphors. It deals with English and Ukrainian metaphorical inscriptions on clothing harvested on the Internet over a two-year period (2017-2019). The paper shows that metaphorisation is unevenly typical of English and Ukrainian linguocultural environments. The peculiarities of the source from which the units under analysis were collected allows us to identify seven main vehicle-driven categories of metaphors employed in clothing inscriptions: anthropic, zoomorphic, botanomorphic, creaturemorphic, artefactomorphic, ecomorphic and sensory. The research proves that both English and Ukrainian metaphorical clothing inscriptions have their peculiar sources; moreover, even if metaphors are built on the same or similar images, the focus is usually quite different. This study argues that metaphors on clothing inscriptions can serve as an applicable source to study social priorities, values and tendencies of two different European linguocultural environments. The outcome of the research can be used as an interesting material for sociolinguistics and linguocultural studies.

This paper aims to analyse Ukrainian and English metaphorical clothing inscriptions in a comparative aspect, focusing on the diverse nature of the figure of speech. It deals with Ukrainian and English metaphorical inscriptions on clothing harvested on the Internet over a two-year period (2017)(2018)(2019). The study shows that metaphorisation is unevenly typical for the two linguocultural environments. The research reveals the ideas which are communicated by metaphorical clothing inscriptions in both languages, discovering the most crucial topics and issues for speakers as well as society in general. The article determines that there are universal thematic groups, typical for humanity as a whole, as well as specific groups inherent only in a particular linguoculture, which reflect certain socio-cultural and historical processes. We argue that metaphorical inscriptions on clothing can be eloquent in terms of social preferences, values and trends of two different European (Slavic and Germanic) linguocultural environments. The outcome of the research can be used as an interesting material for sociolinguistics and linguocultural studies.

Одяг, на якому розміщений напис, виконує не тільки типову захисну функцію, а стає засобом комунікації, який віддзеркалює проблеми та інтереси як окремої людини, так і соціуму в цілому. Популярність одягу з написами та принтами зумовлює потребу в дослідженні написів на одязі як лінгвістичного явища. Стаття присвячена фонетичним стилістичним особливостям написів на одязі українською та англійською мовами. У ході дослідження було проаналізовано 1 200 написів англійською мовою та 365 написів українською, відібраних методом суцільної вибірки з мережі Інтернет і виокремлено ті, які характеризуються вживанням фонетичних фігур. При аналізі написів на одязі англійською та українською мовами, були виділені такі стилістичні фонетичні фігури: рима, алітерація, асонанс, анафора, епіфора, кільце. Проведено кількісний та зіставний аналіз отриманих даних і з'ясовано особливості використання фонетичних засобів в написах українською та англійською мовами. Визначено, що 157 написів українською мовою (43 %) характеризуються вживанням фонетичних фігур, в той час як, серед англомовних написів можна виділити лише 188 (15,7 %). Робота також фокусується на з'ясуванні ролі фонетичних засобів у створенні відповідного ефекту від написів на одязі. Зокрема було виокремлено такі основні функції як підсилення змісту та звучання, полегшення запам'ятовування, сугестивну та персуазивну.

Clothing performs not only the typical protective and utilitarian functions, but also becomes a means of communication. This position is particularly evident in garment with inscriptions and prints. The growing popularity of such textile fabrics causes the study of the typology of inscriptions on clothing from a linguistic standpoint. The purpose of the work is to determine the main approaches to the study of inscriptions on clothing in modern science in general and linguistics in particular. It has been determined that within the framework of linguistics, inscriptions on clothing are considered in the context of the communicative-pragmatic paradigm. However, there is no unified approach to the interpretation of this linguistic phenomenon, some researchers define it as a separate genre or subgenre of a particular discourse, others – as a new type of media. As a result of the study, it has been established that inscriptions on clothing are characterized by certain linguistic features (use of abbreviations and numbers, prevalence of simple sentences and elliptical constructions, use of colloquialisms, youth slang and puns, specific style of writing, use of imperatives and intertextuality) and perform various functions (communicative, regulatory, informative-representative, expressive-pragmatic, epistemological, aesthetic). Though most modern linguists agree that inscriptions on clothing function as a means of communication, the problems of using the appropriate term (inscription, slogan, message) and studying inscriptions not only on T-shirts, but also on other types of clothing remain unsolved.

ІРОНІЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНЕ ЯВИЩЕ СЕРЕД ІНШИХ МОВНИХ ЗАСОБІВ КОМІЧНОГО Анотація. У статті розглянуто іронію та диференційні ознаки іронії як філософсько-естетичної та лінгвістичної категорії. Наразі цей феномен представляє цікавість для лінгвістичного дослідження, хоча коло лінгвістичних та екстралінгвістичні досліджень за темою є дещо обмеженим. Отже, різноманітні аспекти засобів лінгвістичної оцінки, включаючи іронію як один із засобів створення комічного ефекту, набувають особливої значущості та потрапляють у фокус лінгвістичних та культурологічних наукових розвідок. Із давніх часів, питання створення комічного ефекту приваблювало не тільки митців (письменників, художників, митців), але і науковців (філософів, антропологів, психологів, логіків та лінгвістів). Відчуття комічного очевидно пов'язане із відчуттям задоволення, яке виникає у комбінації несумісних понять або порушення природного ходу речей; саме це дисонанс, який спочатку сприймається як серйозний або навіть небезпечний, виявляється абсолютно безпечним. Іронія-спеціальний засіб створення комічного ефекту, який може мати різноманіття зворотних реакцій: від сміху до образи та зневаги. Ступінь вираження цієї реакції залежить не тільки від наявності / відсутності почуття гумору, але і від особистих рис слухача / читача. Іронія-це комплексний і дещо суперечливий феномен, адже у соціальній свідомості мовців з точки зору норм та правил суспільної поведінки вона залишає по собі певний негативний ефект. Але у той самий час іронія є дуже привабливою для мовців через те, що приносить певне задоволення тим, хто нею користується.