It is relevant for teachers of science to get visualization skills for explaining abstract concepts, showing the logic of processes, and explaining the natural phenomena at the micro and macro levels. For research conducting, authors used theoretical and empirical methods such as analysis of specialized for physics visualization software; survey for determining the needs of physics teachers; analysis of the curricula content for the training of future physics teachers; performing of the pedagogical experiment to determine the effectiveness of the developed model, statistical evaluation is provided by using Student's criterion. The developed model of visualization skills formation of future physics teachers is based on cognitive-visual approaches and provides the modernization of the content of teachers’ training by including a special course. The analysis of software that supports the teaching of physics makes it possible to divide it into three classes: virtual and digital physics laboratories, mathematical and simulation software, office applications with Smart-Art-objects, and animation software. Analysis of the visualization studying material needs of physics teachers, based on a survey, showed the priority of skills in the office suite programs and skills of creating simulation models (static and dynamic). The introduction of a model of visualization skills formation of future physics teachers ensures the achievement of the goal. Further research is directed to the study of the problem of forming future science teachers' skills to use augmented reality in the educational process.

No abstract

Формулювання проблеми. Суттєве перетворення аграрного сектору України обумовило необхідність у якісному, компетентному кадровому забезпеченні цієї галузі економіки країни. Тому в аграрних ЗВО ведуться розробки шляхів реалізації компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. Аналіз теоретичних та практичних засад математичної підготовки виявив суперечності між потребами агропромислового комплексу у висококваліфікованих фахівцях, які мають достатню математичну підготовку для виконання сучасних математично ємних професійних завдань, і неможливістю підготовки саме таких кадрів в умовах традиційної системи; позитивним впливом професійної спрямованості навчання у ЗВО на якість предметної підготовки і не розробленістю моделей реалізації професійної спрямованості навчання математичних дисциплін; системним використанням математичних і спеціальних навичок аграрієм у вирішенні професійних завдань і недосконалістю їх формування у процесі математичної підготовки студентів. Тому важливим залишається визначення місця математичних дисциплін у професійній підготовці фахівців аграрної галузі. Матеріали і методи. Теоретичні методи: аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; емпіричні методи: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування; статистичні методи. Результати. Проаналізовано математичну підготовку студентів-аграріїв як складову їх професійної компетентності. Розглянуто специфіку курсу «Вища математика» для спеціальностей 201 «Агрономія» і 208 «Агроінженерія» в різних аграрних ЗВО та доведено необхідність коригування форм, методів та засобів, які застосовуються у процесі вивчення математичних дисциплін. Продемонстровано, що дисципліни саме математичного циклу сприяють формуванню професійних дослідницьких якостей та є важливими для майбутньої професійної діяльності фахівця-аграрія. Висновки. У професійній підготовці студентів-аграріїв математичні дисципліни формують здатність самостійно вирішувати професійні проблеми, критичне і творче мислення, адаптаційну гнучкість у мінливих життєвих ситуаціях, спроможність самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; розвивають здатність генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, а також є фундаментом для вивчення багатьох професійно-орієнтованих дисциплін. КЛЮЧОВІ СЛОВА: математична освіта, математичні дисципліни, професійна підготовка, фахівці-аграрії, аграрні ЗВО. ВСТУППостановка проблеми. Стратегія аграрної політики України спрямована на суттєве перетворення аграрного сектору виробництва, яке залежить від якості підготовки фахівців-аграріїв, від компетентного кадрового забезпечення цієї галузі економіки країни. Для цього потрібно розробити нові підходи до підготовки фахівців-аграріїв. Саме тому виникає необхідність модернізувати систему аграрної вищої освіти, яка має бути більш орієнтована на підготовку самостійних, відповідальних, ініціативних фахівців, які здатні до постійного самовдосконалення, професійного самор...

The article shows that mathematical disciplines are the foundation for the formation of research competence of students of agricultural universities. It was found that the willingness to use knowledge in mathematics is a prerequisite for obtaining a high-quality professional education, carrying out research activities. The definition of research competence of a specialist in the agricultural industry is given and the purpose of its formation among students-agrarians is indicated. It is proved that the formed research knowledge, abilities, skills, the acquired initial research experience in the mathematical plane should become the basis for the effective professional activity of a modern agrarian. It is shown that the content of the mathematical training of future agricultural specialists should be adjusted, and the knowledge of agricultural students in mathematical disciplines and the ability to use them in practice should be integral. The necessity of using the method of mathematical modeling in the process of forming research competence is substantiated, which provides for a balanced use of methods and teaching aids, forms of organizing students’ educational activities. The essence of mathematical modeling is considered, which is a set of all possible mathematical relationships that describe the main patterns, properties of the process, object or system under study, as well as tasks of mathematical modeling that appear when solving professional problems arising in the agricultural sector. The prerequisites for the use of mathematical models in the management of agricultural production are determined. The principles and requirements for mathematical models are generalized. The stages and methods of constructing mathematical models are highlighted. An example of applying the method of mathematical modeling in the course «Higher Mathematics» when studying the topic «Differential Equations of the 1st Order» is given. Conclusions are made on the application of the method of mathematical modeling to the formation of research competence of students-agrarians.

У статті визначено та теоретично обґрунтовано сутність та структуру дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Структурними компонентами дослідницької компетентності визначили: мотиваційний компонент, який є основою, на якій будуються дослідницькі якості майбутнього фахівця-аграрія, що передбачає вміння правильно організовувати й розподіляти в часі свою працю, бачити перспективу роботи, її послідовні етапи та окреслює основні потреби до професійної діяльності й творчого мислення фахівців сільськогосподарського виробництва; когнітивний компонент, який характеризує володіння знаннями методів наукового дослідження, математичних методів пізнання, методів аналізу статистичних даних; когнітивний компонент, що передбачає володіння знаннями методів наукового дослідження, математичних методів пізнання, методів аналізу статистичних даних, а саме вміння аналізувати, синтезувати, абстрагувати, узагальнювати; практично-діяльнісний компонент, який відображає готовність фахівця-аграрія у практичній дії використовувати систему набутих знань, умінь, навичок у процесі власної дослідницької діяльності, здатність до організації дослідницької діяльності на практиці та проявляється наявністю умінь і навичок щодо пошуку, аналізу, виокремлення та узагальнення наукової інформації, застосування отриманих знань на практиці, а саме в ході організації та проведення експерименту, розв’язування проблемних професійно-орієнтованих завдань, проведення необхідних розрахунків та поданні й обґрунтуванні результатів дослідження; рефлексивно-прогностичний компонент відображає рефлексивно-оцінну діяльність і передбачає аналіз, самоаналіз результативності дослідницької діяльності, що потребує критичного мислення, здатності до оцінних суджень, експертизи якості власного дослідження, її осмислення, рефлексію та корекцію результатів дослідницької діяльності та демонструє здатність до узагальнення та прогнозування наслідків професійної діяльності.