No abstract

Статтю присвячено системному вивченню лінгвоенергетичного механізму формування мовної поведінки підлітка. На підставі з'ясування вікових особливостей взаємодії та взаємозв'язку, що виникають між джерелами психофізіологічної енергії й перебігом когнітивних мисленнєвомовних і мисленнєводієвих процесів у психіці людини, у праці викладено системну методологію міждисциплінарного дослідження закономірностей функціонування лінгвоенергетичного механізму мовної поведінки підлітка. Сформульовано вихідні положення, постулати та ідеї теоретичного пошуку, на ґрунті яких сформовано відповідну графічно-вербальну кібернетичну модель концептуально-методологічної схеми системного лінгвоенергетичного розгляду когнітивних механізмів актуалізації мовної поведінки підлітка. Модель представлено у вигляді складної відкритої надсистеми, що охоплює три послідовно розташовані системи: флуктуації психофізіологічної енергії, породження інтенцій, формування мовної поведінки підлітка, до структур яких уведено, відповідно, по три діалектично суперечливі підсистеми, здатні виконувати кібернетичні функції чорного ящика. Шляхом органічного синтезу сучасних уявлень лінгвосинергетики, психології та кібернетики з опорою на обґрунтовану модель здійснено авторський виклад методологічних умов щодо уніфікації покрокового системного опису таких когнітивних явищ, як енергетична взаємодія інстинктів і почуттів людини, унаслідок якої збуджується її емоційній стан; породження соціально набутих почуттів та інстинктів на ґрунті значних емоційних збуджень; участь емоцій у породженні інтенцій людини; синергізм формування мовної поведінки індивіда тощо. Системний підхід та обґрунтована на його основі концептуально-методологічна схема взаємодії умовно автономних когнітивних систем покликані слугувати комплексним методологічним інструментарієм уніфікованого наукового розгляду лінгвоенергетичних феноменів актуалізації мовної поведінки підлітка.Ключові слова: підліток, мовна поведінка, системний підхід, когнітивні процеси, лінгвоенергетичний механізм, науковий опис, методологічна схема.

Калита Алла Андріївна, доктор філологічних наук, професор Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Бурка Наталія Анатоліївна, кандидат філологічних наук Київський національний лінгвістичний університет МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИТЯЧОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО МОВЛЕННЯ У статті на підставі наявного теоретичного знання розроблено методологічне підґрунтя міждисциплінарного дослідження саморозвитку когнітивних процесів породження та просодичної актуалізації дитячого маніпулятивного мовлення. Центральним інструментарієм процедури методологічного обґрунтування авторами обрано відому піраміду Клименюка, яка моделює духовне буття індивіда, що під частковим контролем свідомості здійснює свій перебіг в екзистенціальній, трансцендентній і ментальній сферах його психіки. За рахунок алгоритмічної логіки викладу сформовано комплекс наукових процедур, спрямованих на висвітлення якісної картини саморозвитку когнітивних актів, що беруть участь у породженні й актуалізації дитячого маніпулятивного мовлення, та на визначення провідних мовних і позамовних засобів його звукової матеріалізації. Подано критерій та розрахункову формулу для кількісного визначення рівня емоційно-прагматичного потенціалу в кожній точці біфуркації, яку визначають типові структури-атрактори саморозвитку фоноконцептів дитячого маніпулятивного мовлення, притаманні тому чи іншому прагматичному наміру дитини в комунікації. Викладене дозволяє здійснювати розгляд комунікативного феномена дитячої маніпуляції щонайменше у двох масштабах: великому-віддзеркаленому повною структурою-атрактором, та малому-аналізованого у межах будь-якого часткового атрактора. Підкреслено, що перспективність використання методології викладеного у праці покрокового аналізу просодичних особливостей дитячого маніпулятивного мовлення полягає в можливості комплексної якісно-кількісної оцінки закономірностей функціонування й перерозподілу в ньому емоційно-прагматичного потенціалу актуалізації фоноконцептів зокрема та будь-яких відомих засобів комунікації взагалі. Ключові слова: методологічне підґрунтя, дитяче маніпулятивне мовлення, когнітивні процеси, саморозвиток, просодична організація, фоноконцепт.

The paper presents the results of a complex study of сonsonantal phonemes' syntagmatics, registered at the beginning, in the middle and at the end of the word throughout the historical development of the English language. The analysis of frequencies of consonantal clusters' actualization allowed the author to characterize the regularities of their occurring within the word structure as well as describe dynamics of their changes during the history of English. The following issues common for different languages are the main aspects for consideration of the problem elaborated in the paper: the emergence of new phonemic sequences (combinability), the occurrence of phonemic changes at the beginning, in the middle and at the end of the word, the emergence of new phonemes and phonologization processes of the already existing ones, new functional load of phonemes and their ability to combine, the suitability of consonants to join new clusters, the study of the phenomenon of phonemic borrowing, substitution processes, the study of the consonantal clusters' structures as well as frequencies of their occurrence. The research methodology is based on the classification of linguistic features of consonantal clusters as well as envisages their description in correlation with the historical period of the feature manifestation, the position of the cluster in the word, the number of phonemes in a cluster, the ratio of voice and noise, the place and manner of consonant articulation.