У статті пропонується огляд асинхронного формату он-лайн навчання для роботи всіх учасників освітнього процесу з урахуванням нових реалій, в яких перебуває Україна, і, як наслідок, нових освітніх стандартів в українських закладах вищої освіти. Авторами розглянуто у порівняльному аспекті синхронний та асинхронний формати дистанційного навчання. Асинхронний формат трактується у статті як форма самостійної роботи здобувачів вищої освіти із відтермінованим контролем з боку викладача.Автори описали позитивні та негативні сторони асинхронного формату навчання, запропонували способи усунення проблем, які можуть виникати при цьому форматі викладання іноземної мови, зокрема англійської. У дослідженні зроблено спробу окреслити різноманітні можливості використання як систем дистанційного навчання у закладах вищої освіти, так і самостійного підходу у вивченні англійської мови здобувачами вищої освіти в асинхронному форматі.У статті описано види самостійної роботи для здобувачів вищої освіти, які володіють англійською мовою на різних рівнях, від початкового до просунутого. Особливу увагу приділено залученості студентів до навчання в асинхронному форматі, яке залежить від взаємозв'язку між здобувачами, їх відчуттям себе як частини студентської спільноти та комунікаційної дистанції між учасниками освітнього процесу. Автори статті вказують на важливе значення ролі куратора під час асинхронного навчання, що підтримає мотивацію студентів, не дасть їм зійти з дистанції, допоможе організувати зв'язок між студентами та викладачами, а також між студентами один з одним.Авторами докладно описано платформу навчального середовища Moodle, що дозволяє забезпечити повний цикл дистанційної освіти в асинхронному форматі як найбільш популярну та ефективну в українському освітньому середовищі.Ключові слова: асинхронний формат, дистанційне навчання, електронний освітній ресурс, навчання іноземної мови, Moodle.

У статті визначено роль неологізмів у сучасних англомовних та німецькомовних медійних текстах, розкрито особливості проникнення нових слів до словникового складу англійської та німецької мов і, відповідно, до медійних текстів, а також виявлено функціональний потенціал медійних неологізмів. Мета статті полягає у визначенні функціональної ролі неологізмів англомовного й німецькомовного медійних дискурсів. Встановлено, що неологізми виконують у медійному дискурсі номінативну, експресивну, комунікативну та темпоральну функції. Номінативна функція полягає у встановленні співвідношення знака з іменованим поняттям. Експресивна функція виявляється у властивості створювати виразність медійного тексту з метою посилення впливу на реципієнта на тлі стилістично нейтрального оточення. Комунікативна функція полягає в доведенні авторської думки до реципієнта в максимально доступній формі. Темпоральна функція неологізмів пов’язана з узуальною семантикою комунікативних практик у межах певної культурно-історичної формації. Автори статті наголошують на тому, що через інтеграційні процеси в сучасному суспільстві спостерігається поступове зникнення відмінностей у культурах різних країн, що зачіпає й мову, яка вбирає всі зміни в житті соціуму; особливо це стосується лексичних запозичень, які становлять неологізми, що зафіксовані в німецькомовному медійному дискурсі. З’ясовано, що це іменники, які становлять здебільшого складні слова, одна частина яких запозичена з англійської мови, а інша належить до німецької. Залежно від позиції неологізму в композиті його визначають як основний або означальний компонент. Медійні неологізми як англійської, так і німецької мови концептуалізують поняття, що з’явилися як наслідок пандемії, самоізоляції, діджиталізації, прагнення до здорового способу життя або іронізації над ним. Окрім того, у медійних текстах виявлено неологізми, утворені від прізвищ відомих осіб.