The research examines the features of the structural-semantic approach toward peculiarities of the phraseology of media discourse when studying English. This is an actual problem related to changes in the genre and stylistic palette of modern periodicals. Therefore, it becomes of particular significance to consider the content, classification, and determination of effective means of training specialists, using English-language texts with different stylistic features in their work, regarding the transmission of emotions and content markers in newspaper articles through idioms. The purpose of the research is to determine the dependence of the success rate of students-journalists on introducing innovative methods and thematic blocks to the educational process, as well as establishing an assessment by the participants of the educational process of active study of English phraseology. The research methodology is based on an integrated approach. The descriptive methods, structural and semantic approaches to the classification of idioms were used to study the theoretical material. The experimental method, methods of questionnaires, surveys, observations, were also used in the academic paper. The fundamental hypothesis is that innovative courses containing new approaches and scientific innovations contribute to improving the success and practical skills of students - journalists. The research result is the establishment of interdependence between innovations in the scope and the course content and the improvement of student performance, and interest in learning. In prospect, attention should be paid to a practice-centered approach to the philological component in journalism education in English-speaking countries.

Кащишин Н. Є., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОГО ДИПЛОМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ Анотація. Стаття присвячена аналізу англомовного дипломатичного дискурсу крізь призму мультимодальності. Зроблено спробу виявити й охарактеризувати вербальні та невербальні компоненти у сучасному дипломатичному дискурсі. Здійснено критичний аналіз поняття електронної дипломатії як зразка дипломатичного дискурсу і як середовища, де найчастіше спостерігаємо його мультимодальну природу. Охарактеризовано твіттер-мікроблог дипломата як окремий жанр дипломатичної комунікації. Уточнено поняття дипломатичної мови з урахуванням її вербальних і невербальних проявів. Мультимодальна природа дипломатичного дискурсу притаманна не лише сучасним жанрам і характеризувала дипломатичну комунікацію протягом усього часу її існування. З'ясовано, що дипломатична комунікація налічує три складники: особу-дипломата, аудиторію та повідомлення. Наявність цих складників підтверджує мультимодальну природу цього дискурсу. Особливу увагу у дослідженні присвячено аналізу повідомлення. Наголошено, що повідомлення в електронній дипломатії містять, окрім тексту, ще й фото або зображення. З огляду на це автор пропонує виділяти два типи повідомлень у твіттер-мікроблогах: 1) вербальні повідомлення; 2) мультимодальні повідомлення з вербальним і візуальним компонентами. У ширшому сенсі, враховуючи усі прояви дипломатичного спілкування, автор описує і третій тип повідомлень у дипломатії -мультимодальні повідомлення з вербальним та актонічним компонентами. Як приклад мультимодальних повідомлень із вербальним і візуальним компонентами наведено твіттер-повідомлення із селфі, які нерідко продукують дипломати, маючи на меті втілити низку цілей. Продемонстровано, що такі повідомлення мають особливу вагу в дипломатії та утворюють її окремий підвид -«селфі-дипломатію». Запропоновано огляд лінгвопрагматичних рис дипломатичного дискурсу в інтернеті; висловлено припущення, що ці риси підсилюються невербальним кодом. Серед них на особливу увагу заслуговують: тактовність, інакомовність, натяк, кортезивність, декларативність, деталізованість та інформативність. Автор подає приклади вербальних проявів цих рис. Подано аналіз візуального компонента повідомлень і запропоновано три стадії сприйняття мультимодального повідомлення з вербальним і візуальним компонентом аудиторією. Окреслено переваги використання мультимодальних повідомлень у дипломатії.Ключові слова: дипломатичний дискурс, електронна дипломатія, мультимодальність, невербальний код, селфі-дипломатія, твіттер-мікроблог.

The paper focuses on the research of lexi cal and grammatical means of politeness as one of the universals in language usage, which expresses the concern of the speaker for interlocutors in particular social contexts. It considers four types of politeness as a linguistic phenomenon: showing the value and respect, softening t he communication, assisting in creating the eff ect of a compliment, and deliberating elimination of the importance of a request. In addition, the use of modal verbs and modal expressions are discussed. Furthermore, the paper outlines the concept of linguistic politeness and discusses its interaction with sociocultural variables. Finally, it describes the TALAS (Teaching and Learning Academic Subjects) web-application implemented in virtual English classrooms, which is equipped with tools for working with well-organized interactive assignments and contributes to acquiring knowledge on the linguistic means of expressing politeness. Key words: politeness, linguistic unit, grammatical form, sociocultural variable, virtual environment, web-application.