Стаття присвячена практичним аспектам кількісної оцінки ступеня ризику у відносному вираженні як важливої складової управління ризиком. Мета дослідження – провести кількісну оцінку ступеня ризику здійснення господарської діяльності на підприємствах України загалом і з розподілом за розмірами, на основі порівняння отриманих результатів виявити найбільш привабливі для інвестицій види діяльності з точки зору найменшого рівня ризику. Обґрунтовано доцільність застосування для кількісної оцінки ступня ризику статистичного методу, який базується на методі екстраполяції й полягає у дослідженні зафіксованих у минулому стійких тенденцій економічного розвитку та припущенні, що в майбутньому ці тенденції збережуться. За рівень ризику у відносному вираженні було прийнято відношення величини збитків до загальної вартості майна (підсумку балансу) підприємств. Таким чином, фактично було проведено оцінку ймовірності виникнення збитків на підприємствах різних видів діяльності, що дозволило порівняти рівень ризику в різних галузях та сферах діяльності та зорієнтувати інвесторів у прийнятті рішень щодо потенційно привабливих видів економічної діяльності. З’ясовано, що найбільш привабливими для вкладання коштів через відсутність збиткових підприємств у 2021 році є великі підприємства таких видів економічної діяльності, як тимчасове розміщення й організація харчування, фінансова та страхова діяльність, операції з нерухомим майном, а також професійна, наукова та технічна діяльність. Встановлено, що найбільший рівень ризику в розрізі розмірів підприємств спостерігається для таких видів діяльності: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (для всіх підприємств), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря і добувна промисловість і розроблення кар’єрів (для середніх підприємств), освіта (для малих підприємств). Значною мірою це пояснюється впливом пандемії коронавірусу у 2021 році. Зазначимо, що достовірна оцінка ризиків в умовах війни вимагає подальших досліджень і проведення аналізу з урахуванням нових політичних та економічних факторів впливу.

У статті охарактеризовано значення управлінських рішень в податковому плануванні. Метою статті є обґрунтування управлінських аспектів податкового планування на мікрорівні в умовах невизначеності для прийняття оптимальних управлінських рішень. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми податкового планування свідчить про те, що науковці досліджують податкове планування, як складову управління в цілому та податкового менеджменту, управлінські аспекти податкового планування та податкових розрахунків, управлінські рішення в податковому плануванні, податкові ризики. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що сьогодні в умовах невизначеності, ускладнюється процес прийняття управлінських рішень у податковому плануванні, тому питання податкового планування потребують постійного вивчення. Розглянуто поняття, мету та завдання податкового планування на рівні підприємства. Охарактеризовано значення управлінського обліку в податковому плануванні, його інформаційне забезпечення в процесі прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано, що на рівні підприємства управлінські рішення щодо податкового планування мають враховувати можливі умови невизначеності й оцінку ризиків. Для здійснення належного податкового планування необхідно передбачити і відповідну його організацію. Запропоновано, на рівні підприємства, управлінські рішення щодо податкового планування поділяти на оперативні (поточні) та стратегічні, а також для прийняття оперативних управлінських рішень застосовувати бюджетування процесу формування, нарахування та сплати податкових платежів на основі взаємопов’язаних бюджетів підприємства.

У цій статті узагальнено підходи щодо прийняття стратегічного управлінського рішення з використанням обліково-аналітичної інформації. Висвітлено етапи прийняття стратегічного управлінського рішення в обліку; визначені фактори, які здійснюють визначальний вплив на вибір одного варіанту стратегічного управлінського рішення з наявних альтернативних. Розглянуто основоположні принципи етики професійних бухгалтерів відповідно до Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів, дотримання яких забезпечує для професійного бухгалтера можливість реалізації своєї відповідальності діяти в інтересах суспільства. Основною метою дослідження є висвітлення теоретичних, методичних та етичних аспектів прийняття стратегічних управлінських рішень в обліку. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми полягає в тому, що стратегічний управлінський облік не завжди розглядають як інформаційну систему для прийняти управлінських рішень. Дослідження теоретичних, методичних та етичних аспектів прийняття стратегічних управлінських рішень в обліку здійснюється в такій логічній послідовності: аналіз базової наукової літератури по темі дослідження; визначення етапів прийняття стратегічного управлінського рішення в обліку; встановлення факторів прийняття стратегічного управлінського рішення в обліку, у тому числі морально-етичних. При написанні статті використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а саме: аналіз (вивчення наукових публікацій, навчальної літератури), аналогія та моделювання (встановлення факторів прийняття стратегічного управлінського рішення в обліку), індукція та дедукція (аналіз окремих чинників, які впливають на прийняття остаточного управлінського рішення в обліку з урахуванням стратегії розвитку суб’єкта господарювання). Об’єктом дослідження є господарські відносини на господарюючому суб’єкті, який ставить перед собою певні стратегічні орієнтири розвитку. Дослідження пропонує послідовність обліково-аналітичних процедур для прийняття стратегічного управлінського рішення в обліку. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, викладачів, студентів, практичних обліковців-аналітиків.