No abstract

high level of obstructive jaundice, external drainage of bile ducts, poor bile flow (debit), liver status Ключові слова: тяжка механічна жовтяниця, зовнішнє дренування жовчних протоків, дебіт жовчі, функція печінки Ключевые слова: тяжелая механическая желтуха, наружное дренирование желчных протоков, дебит желчи, функция печени Abstract. Functional state of the liver after external drainage of bile ducts in patients with a high level of obstructive jaundice. Kutovyi O.B., Balyk D.V., Kysilevskyi D.O. The results of the examination and treatment of 67 patients with a high level of obstructive jaundice were analyzed. Diagnosis of obstructive jaundice syndrome was based on the data of anamnesis, complaints, physical, laboratory and instrumental research methods. Among the latter we performed ultrasound investigation (USI) of abdominal organs and bile ducts as a screening method, fibrogastroduodenoscopy (FGDS), computed tomography(CT), magnetic resonance cholangiopancreatography (MRCPG) was carried out if necessary. The cause of a high level of obstructive jaundice: pancreatic head cancer-27 (40.3%); choledocholithiasis-21 (31.3%); Klatskin tumour-5 (7.5%); cancer of the large duodenal papilla-4 (6.0%); chronic pseudotumor pancreatitis-4 (6.0%); choledoch cancer-3 (4.5%); choledochal stricture-3 (4.5%). The first stage of treatment started from the implementation of percutaneous and hepatic external drainage of the bile ducts under ultrasound control. The functional state of the liver was evaluated according to the level of total bilirubin and its fractions, aspartate aminotransferase (AST), alanine aminotransferase (ALT) and alkaline phosphatase (ALP). The researches were performed at the admission of patients to the clinic and on day 1, 3 and 7 after external drainage of the bile ducts. Patients were divided into 2 groups, depending on the bile flow rate on the first day after decompression of the biliary tract. It was concluded that the degree of hepatitis in the early period after the performed procedure is directly associated with the bile flow rate during the first day after external drainage of the bile ducts.

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНИХ РЕЗЕКЦІЙ Резюме. Найбільш радикальною операцією при онкологічних захворюваннях періампулярної зони є панкреатодуоденальна резекція (ПДР). Рівень ускладнень після ПДР залишається високим навіть у спеціалізованих центрах. У роботі проаналізовані найближчі і віддалені результати ПДР, які проведені в клініці хірургії №2 на базі Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова за період з 2008 по 2019 роки. У дослідження залучено 120 операцій, з них в 102 випадках на відновлювальному етапі накладено панкреатоеюноанастомоз, в 18-панкреатогастроанастомоз. Вибір методу панкреатоеюноанастомоза залежав від поперечного розміру перешийка і тіла підшлункової залози, діаметру Вірсунгової протоки. Серед ранніх післяопераційних ускладнень найчастіше виявлені панкреатичні фістули-у 25 (20,8 %) пацієнтів, серед них: тип А-в 9 (7,5 %), тип В-в 11 (9,2 %), тип С-5 (4,1 %). Загальна кількість ускладнень після накладення панкреатоєюноанастомоза становила 35,3 %, після панкреатогастроанастомоза-22,2 %. Летальність після ПДР-7,5 %. Cкороченняня загальної кількості ускладнень і летальності після ПДР пов'язаний з оцінкою стану паренхіми підшлункової залози, вибором варіанта панкреатодігестівного анастомозу, накопиченням досвіду клініки. Ключові слова: панкреатодуоденальна резекція, панкреатодигестивний анастомоз, панкреатоєюностомія, панкреатогастростомія.

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины», г. Днипро A -концепция и дизайн исследования; B -сбор данных; C -анализ и интерпретация данных; D -написание статьи; E -редактирование статьи; F -окончательное утверждение статьи Цель работы -оценка результатов субтотальных адреналэктомий у больных с доброкачественными новообразованиями надпочечников.Материалы и методы. В клинике прооперировали 111 больных с доброкачественными опухолями надпочечников. В зависимости от объема хирургических вмешательств пациенты разделены на 2 группы наблюдения: основная -больные после субтотальных адреналэктомий (n = 55), группа сравнения -после тотальных адреналэктомий (n = 56). Всем больным определяли показатели гормонального фона, электролитный состав крови, проводили общеклинические исследования крови и мочи на момент поступления и после хирургического лечения. Также выполнен анализ инструментальных методов исследования с оценкой злокачественного потенциала опухолей. Показатели качества жизни (КЖ) пациентов оценивали с помощью опросника SF-36 при поступлении, через 6, 12 и 24 месяца после операции. Статистический анализ результатов исследования выполнили с помощью программного продукта Statistica 6.1 и Excel-2010 (с надстройкой Attestat) с использованием методов параметрической и непараметрической статистики.Результаты. После субтотальных адреналэктомий отмечено снижение количества случаев надпочечниковой недостаточности среди «немых» опухолей и более быстрое восстановление функциональной активности надпочечников при гормонально активных образованиях (р < 0,05) по сравнению с результатами после тотальных адреналэктомий. Спустя 12 месяцев после перенесенных субтотальных резекций надпочечников у пациентов возросли показатели КЖ по всем шкалам (р < 0,05) на 20,4 балла (95 % ДИ 7,4-33,5), а в группе после тотальных адреналэктомий улучшение показателей было менее выражено.Выводы. Частота развития надпочечниковой недостаточности в раннем послеоперационном периоде у пациентов с гормон-активными опухолями составляла после органосберегающих операций -5,2 %, после выполнения тотальных адреналэктомий -11,9 %. Через 12 месяцев у всех больных, которые перенесли хирургическое вмешательство по поводу новообразований надпочечников, отмечено умеренное улучшение качества жизни. После субтотальных адреналэктомий показатели психического и физического здоровья возросли на 20,4 балла (95 % ДИ 7,4-33,5) по сравнению с результатами после тотальных, которые составляют всего 8,1 (95 % ДИ -6,7-22,9). Субтотальная резекция надпочечников -эффективный метод хирургического лечения доброкачественных опухолей надпочечников.Субтотальні адреналектомії в лікуванні доброякісних утворень наднирників О. Б. Кутовий, Е. В. Жмуренко, М. М. Шкура, Л. В. Крячкова Мета роботи -оцінювання результатів субтотальних адреналектомій у хворих із доброякісними новоутвореннями наднирників.Матеріали та методи. У клініці прооперували 111 хворих із доброякісними пухлинами надниркових залоз. Залежно від обсягу хірургічних втручань пацієнтів поділили на 2 групи спостереження: осн...