Отримання нових даних з історії використання різних видів гірських порід скіфами для виготовлення творів кам'яної скульптури. Методика дослідження полягає у проведенні мінералого-петрографічного аналізу сировини стародавньої скіфської стели та порівнянні отриманих даних з петрографічними характеристиками подібних гірських порід з метою визначення походження матеріалу досліджуваного артефакту. Результати дослідження. У результаті проведеного аналізу було визначено, що скіфську стелу, знайдену поблизу с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, було виготовлено з ендербіту. За мінеральним складом порода відповідає тоналіту, темноколірні мінерали якого представлені біотитом, клінопіроксеном, роговою обманкою та ортопіроксеном. Було проведено порівняльний аналіз петрографічних особливостей дослідженого зразка та порід ендербітових комплексів й інших піроксенвмісних гранітоїдів Українського щита. В результаті аналізу геологічних матеріалів було зроблено висновок, що найбільш імовірним джерелом походження сировини кам'яної стели були ендербіти токмацького комплексу Приазовського мегаблоку Українського щита. У Західному Приазов'ї дані породи відслонюються по річках Токмак і Каїнкулак, а у деяких авторів відзначається їх поширення в басейнах річок Конки та Вовчої. Вони мають ідентичний мінеральний склад із сировиною досліджуваної стели, крім того, на відміну від більшості ендербітів Українського щита, в зазначених породах токмацького комплексу, як і в досліджуваному зразку, клінопіроксен переважає ортопіроксен за об'ємним вмістом. Наукова новизна. Вперше проведено петрографічне вивчення зразка скіфської кам'яної скульптури Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Встановлено факт використання в давнині ендербітів Українського щита для виготовлення кам'яних виробів, зокрема, скіфських антропоморфних кам'яних статуй. Доповнено новими фактами історію використання кам'яної сировини України у ранньому залізному віці. Практичне значення. Результати дослідження будуть використані у екскурсійній діяльності Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, а також при публікації музейних і виставкових каталогів. Також отримана інформація може бути використана при написанні підручників та наукових праць з історії, археології, історії гірничої справи тощо. Ключові слова: кам'яна сировина, скіфи, кам'яна скульптура, археологічна петрографія, стародавня гірнича справа, Полтавський краєзнавчий музей. Practical implication. The results of the research will be used in the excursion activities of the Poltava Museum of Local Lore named after Vasyl Krychevskyi, as well as when publishing museum and exhibition catalogues. Also, the information obtained can be used when writing textbooks and scientific papers on history, archaeology, history of mining, etc.
