Виробничі ефекти використання бору при вирощуванні цибулі звичайноїЦибуля (Allium cepa L.), що належить до сімейства Alliaceae, є однією з найважливіших і найпопулярніших овочевих та пряних культур, вирощуваних у всьому світі. Правильне забезпечення рослин бором може сприятливо впливати на ріст і врожай цибулі, що надзвичайно важливо на ґрунтах, бідних на цей елемент. Брак бору спричинює багато анатомічних, фізіологічних та біологічних порушень у рослин. Це може призвести, серед іншого, до зупинки поділу клітин і, отже, пригнічення подовження коренів. Це дуже погано для цибулі, кореневої системи якої в будь-якому разі дуже багато, і водночас ця рослина потребує хорошого водопостачання.Польовий експеримент був проведений у Центрально-Східній Польщі, за 85 км на схід від Варшави, на ґрунті лувісолу. Метою дослідження було визначити вплив різних доз бору, що надходять у вигляді позакореневої аплікації нітрату кальцію з бором (8,5 N-NO3, 17 CaO, 0,05 B), на вихід та вміст сухої речовини і цукор у цибулі. Бор застосовували один, два або три рази на стадіях розвитку цибулі BBCH 16, BBCH 17 та BBCH 41-45. Застосовувані дози бору становили 2,2, 4,5 та 6,7 г • га -1 .Застосування бору сприяло збільшенню врожаю цибулі. Ефект урожайності був особливо помітний у 2019 році, він характеризувався гіршими умовами вологості з 2020 року. Застосування бору сприяло збільшенню врожаю цибулі. Найкращий урожайний ефект отримали після трьох застосувань бору в загальній дозі 6,7 г • га -1 . Комерційний урожай цибулі на цьому об'єкті становив 72,5 т • га -1 (у середньому за роки досліджень) і був значно вищим, ніж у контролі, а також після одноразового внесення бору. Разом із збільшенням дози бору пропорційно зросла частка товарного врожаю цибулі в загальному врожаї, але вміст сухої речовини в цибулі зменшувався. Однак позакореневе підживлення бором не змінило загального вмісту цукру.

Снітинський В., Дидів О., Дидів А., Качмар Н., Дацко Т. Фенологічна динаміка активності пероксидази у листках Brassica oleracea var. capitata L. за дії йонів свинцю залежно від застосування добрив і меліорантів Важливу роль у реакціях толерантності рослин до умов забруднення навколишнього середовища важкими металами відіграє антиоксидантна ферментна система. Одним із компонентів цієї системи є пероксидаза, активність якої змінюється залежно від впливу чинників на рослинний організм. У статті представлено результати досліджень щодо впливу йонів Pb 2+ на фенологічну динаміку активності пероксидази у листках капусти білоголової (Brassica oleracea var. capitata L.) за використання добрив і меліорантів у польовому модельному експерименті. Доведено, що токсикодинаміка свинцю пов'язана з активністю пероксидази в листках капусти білоголової як індикатора стресових станів рослин до фітотоксичної дії йонів Pb 2+. Отримані результати досліджень підтверджують, що активність пероксидази у листках капусти білоголової змінювалася за основними фазами розвитку й залежала від концентрації свинцю у рослинах, внесених добрив і меліорантів, а також від змодельованих рівнів забруднення ґрунту свинцем. Визначено, що зі збільшенням рівнів змодельованого забруднення ґрунту свинцем підвищувалася активність пероксидази у листках капусти білоголової у всіх варіантах досліду. Встановлено, що найменшою активність пероксидази була у фазі формування 5-6 листків, а найбільшою-у фазі технічної стиглості капусти білоголової. Виявлена середня за силою кореляція між концентрацією свинцю у листках Brassica oleracea var. capitata L. та активністю пероксидази за основними фазами вегетації. На основі проведених досліджень встановлено, що за використання органічної та органо-мінеральної систем удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту у нормі Біогумус 8 т/га + СаСО 3 5 т/га та N 64 P 64 K 64 + Біогумус 4 т/га + СаСО 3 5 т/га концентрація йонів Pb 2+ у рослинах капусти білоголової на всіх рівнях змодельованого забруднення ґрунту була найнижчою. Застосування таких систем удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту позитивно позначилося на ростових процесах, підвищенні врожайності та якості продукції. Залежно від зміни активності пероксидази під час вегетації рослин капусти білоголової можна дізнатися про їхню стійкість до йонів Pb 2+ , а також про ефективність заходів із детоксикації ґрунту, забрудненого важкими металами за використання добрив і меліорантів. Завдяки розробці та впровадженню ефективних систем удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах можна зменшити в 1,6-3,8 раза, або на 38,2-73,9 %, нагромадження йонів Pb 2+ у головках капусти білоголової та отримати екологічно безпечну продукцію. Ключові слова: капуста білоголова, пероксидаза, йони свинцю, фенофази розвитку рослин, вапнування ґрунту, система удобрення. Snitynskyi V., Dydiv O., Dydiv A., Kachmar N., Datsko T. Phenological dynamics of peroxidase activity in leaves of Brassica oleracea var. capitata L. under the influence of lead ions depending on th...