Метою дослідження був аналіз особливостей біоелектричної активності інтернейронів дорсального рогу спинного мозку в умовах тривалої гіпоандрогенемії. Дослідження було виконане на щурах самцях лінії Wistar. Андрогенемію було модельовано шляхом двобічної орхектомії. Дорсальний корінець L 5 стимулювали за допомогою біполярних електродів. Відповідь реєстрували у фокусі максимальної активності за допомогою монополярного електрода. Досліджувалися поріг, хронаксія, латентний період, загальна тривалість потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку, тривалість та амплітуда аферентного піку, N 1, N 2, N 3-компонентів та P-хвилі, а також процеси пресинаптичного гальмування за допомогою методу нанесення парних стимулів з інтервалом між ними від 2 до 1000 мс Поріг виникнення потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку збільшувався до 230,77±2,33 %, хронаксія зменшувалась на 18,28±2,31 %. Амплітуда аферентного піку зросла на 98,33±5,88 %, N 1 на 51,08±2,86 %, N 2 на 49,64±2,40 %, N 3 на 207,41± ±4,82 %. Амплітуда Р-хвилі демонструвала тенденцію до зростання. Латентний період зменшувався до 47,27±3,85 %, Загальна тривалість потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку зменшувалась до 78,40±3,32%. Тривалість Р-хвилі зменшилась до 73,72±3,2 %. Інші компоненти відповіді достовірних змін не зазнали. При застосуванні парних стимулів швидкість зростання амплітуди N 1-компоненту другої відповіді у тварин з орхектомією відставала від значень контрольної групи, особливо при інтервалах від 6 до 50 мс. Отримані результати демонструють розвиток різноспрямованих процесів в структурах заднього рогу спинного мозку за умов експериментальної гіпоандрогенемії. Так, незважаючи на підвищення порогу виникнення потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку у тварин піддослідної групи, ймовірніше за рахунок зниження збудливості первинних аферентів, активність інтернейронного пулу
