Aim. To determine the response of the populations of Erysipelothrix rhusiopathiae and Leptospira interrogans pathogenic microorganisms to the impact of broadleaf cattail (Thypha latifolia) root diffusates. Methods. Aqueous solutions of T. latifolia root diffusates were sterilized by vacuum fi ltration through the fi lters with 0.2-micron pore diameter. The experimental samples contained cattail secretions, sterile water, and cultures of E. rhusiopathiae or L. interrogans. The same amount of sterile water, as in the experimental samples, was used for the purpose of control, and the same quantity of microbial cultures was added in it. After exposure, the density of cells in the experimental and control samples was determined. Results. Root diffusates of T. latifolia caused an increase in cell density in the populations of E. rhusiopathiae throughout the whole range of the studied dilutions (1:10–1:10000). In the populations of the 6 studied serological variants of L. interrogans spirochetes (pomona, grippotyphosa, copenhageni, kabura, tarassovi, canicola), the action of broadleaf cattail root diffusates caused the decrease in cell density. A stimulatory effect was marked in the experimental samples of the pollonica serological variant of leptospira. Conclusions. The populations of E. rhusiopathiae and L. interrogans pathogenic microorganisms respond to the allelopathic effect of Thypha latifolia by changing the cell density. The obtained results provide the background to assume that broadleaf cattail thickets create favorable conditions for the existence of E. rhusiopathiae pathogen bacteria. The reduced cell density of L. interrogans in the experimental samples compared to the control samples observed under the infl uence of T. latifolia root diffusates suggests that reservoirs with broadleaf cattail thickets are marked by the unfavorable conditions for the existence of pathogenic leptospira (except L. pollonica).

О. В. Гулай, ol.gulay@rambler.ru, Інститут агроекології і природокористування НААН, м. Київ О. М. Жукорський, o_zhukorskiy@ukr.net, Національна академія аграрних наук України, м. Київ Мета. Дослідити вплив шкірних виділень риб роду Cyprinidae на популяції патогенних бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae. Методика. На шкірні покриви живих риб накладали шматочки фільтрувального паперу. Після експозиції тривалістю 1 хв їх знімали і поміщали у скляні пробірки для екстракції водорозчинних складників. Як розчинник використовували воду з водогону (попередньо відстояну впродовж 48 годин) з розрахунку 0,1 см 3 води на 1 см 2 площі фільтрувального паперу. Після екстракції водний розчин шкірних виділень риб стерилізували шляхом фільтрації через фільтри з діаметром пор < 0,2 мкм. Тестування проводили з культурами бактерій E. rhusiopathiae, що вирощувались на серцево-мозковому бульйоні за температури +36,7±0,3°С впродовж 48 годин. Після додавання стерилізованої води з водогону та культур бактерій E. rhusiopathiae, дослідні зразки містили шкірні виділення риб у таких співвідношеннях: 1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000. Як контроль використовували стерилізовану воду з водогону та культури бактерій E. rhusiopathiae у співвідношеннях, аналогічних дослідним зразкам. Через 48 годин із зразків, що знаходились за температури +18...+20 °С, відбирали проби для визначення щільності клітин у популяціях E. rhusiopathiae. Результати. У водному середовищі, що містить продукти виділень шкірних залоз деяких видів риб родини Cyprinidae, створюються сприятливі умови для розмноження та збільшення щільності популяцій патогенних бактерій E. rhusiopathiae. В умовах прісноводних екосистем між патогенними бактеріями E. rhusiopathiae та дослідженими видами риб (карась сріблястий, сазан) можливе формування прямих топічних та трофічних біоценотичних зв'язків. Наукова новизна. Вперше одержані кількісні дані, що доводять стимулюючий вплив шкірних виділень деяких видів риб на популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae. Практична значимість. Стимулюючий вплив шкірних виділень деяких видів коропових риб на популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae вказує на один з можливих напрямів тривалої персистенції цих інфекційних агентів у гідробіоценозах. Виявлені екологічні аспекти існування патогенних бактерій E. rhusiopathiae в умовах прісноводних екосистем слід обов'язково враховувати при плануванні та проведенні заходів з профілактики захворювань на бешиху. Ключові слова: Carassius auratus gibelio, Cyprinus carpio, шкірні виділення, Erysipelothrix rhusiopathiae, стимулюючий вплив, екологічні зв'язки. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙПрісні водойми мають величезний потенціал для людства як джерело одержання цінних продуктів харчування, технічної та лікарської сировини, а також як місця рекреації для відпочинку та оздоровлення населення. З огляду на зростаюче антропогенне навантаження, ці екосистеми зазнають відчутної 80 ІХТІОПАТОЛОГІЯ О.В. ГУЛАЙ, О.М. ЖУКОРСЬКИЙ

In the article the variant of reforming of system of granting of privileges on a railway transport by principle of indemnification of guarantees only to the most unprotected, in the social sense, population is offered.