Цель работы-провести сравнительный анализ показателей оксидативного стресса (ОС) и минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у больных с сочетанным течением сахарного диабета (СД) 2 типа и остеопороза (ОП), которые постоянно проживают в промышленном регионе и в экологически благоприятных условиях.

Одним із факторів, який може впливати на розвиток та прогресування як цукрового діабету 2 типу (ЦД), так і остеопорозу (ОП), є оксидативний стрес (ОС). Однак, у літературі ми не знайшли повідомлень про виразність ОС у хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП. Мета роботи – оцінити стан оксидативного стресу у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу. Матеріал і методи. У дослідження включено 94 особи (від 50 до 70 років). До 1 групи увійшли 22 хворих на ОП, до 2 – 22 пацієнти з ЦД, до 3 – 50 хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП. Усім пацієнтам проводили ультразвукову денситометрію на ультразвуковому денситометрі Omnisense 7000 (BeamMedLtd, Ізраїль). Оцінку стану кісткової тканини проводили за критеріями ВООЗ. Інтенсивність ОС оцінювали за рівнем нітротирозину у сироватці крові. Пацієнтам з ЦД проводили дослідження глюкози натще, HbA1с, інсуліну та розрахунок індексу НОМА. Результати. У хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП має місце збільшення виразності ОС, що підтверджено достовірним зростанням рівня нітротирозину у 2,8 раза, порівняно з хворими з ізольованим перебігом ОП, та у 2,1 раза – з ЦД (p<0,05). Рівень нітротирозину має вірогідний позитивний взаємозв’язок з HbA1c (r= +0,29, p<0,05). Тривалість ЦД понад 10 років супроводжується підвищенням рівня нітротирозину у 2,3 раза, порівняно з пацієн­тами, які хворіють на ЦД до 5 років (p<0,05). Рівень нітротирозину асоціювався з параметрами ультразвукової денситометрії, що підтверджено зворотним взаємозв’язком нітротирозину та Т-індексом променевої кістки (r= -0,29, p<0,05), Т-індексом фаланги (r= -0,25, p<0,05). Висновки. У пацієнтів з поєднаним перебігом ЦД та ОП відбувається інтенсифікація оксидативного стресу, яка може бути проявом синдрому «взаємного обтяження». Логічно припустити, що поряд із стандартною терапією, ці хворі повинні отримувати і препарати з антиоксидантними властивостями.

The literature data indicate that there is a close relationship between carbohydrate metabolism and bone metabolism in patients with type 2 diabetes mellitus (DM). It is important to find the factors that lead to changes in bone turnover in patients with type 2 DM. One of these factors may be oxidative stress (OS). The purpose of the study analysis of the relationship between the parameters of bone metabolism and oxidative stress in patients with a combined course of diabetes mellitus type 2 and osteoporosis (OP). Materials and methods. Study of 94 patients, of which 1-st group-22 patients with OP, 2-nd group-22 patients with type 2 DM, 3-rd group-50 patients with combined course of these diseases. An ultrasound densitometry on an Omnisense 7000 ultrasound densitometer (BeamMedLtd, Israel) was performed for all patients. The bone tissue assessment been performed according to the WHO criteria. The levels of osteocalcin (OK), parathyroid hormone, calcitonin in blood serum, the level deoxypyridinoline (DPD) was determined in morning urine for all patients. The OS intensity was assessed by the nitrotyrosine level in the serum. Results. In patients with a combined course of type 2 diabetes and OP bone metabolism, there is a significant reduction in the levels of OC and DPD by 44 % and 24 % compared to patients who did not have type 2 DM (p < 0.05). In patients with a combined course of type 2 DM and OP, the severity of the OS increases, which is confirmed by a significant increase in the level of nitrotyrosine in 2.8 times compared with patients with OP and 2.1 timeswith type 2 DM (p < 0,05). In patients with combined course of type 2 DM and OP recorded negative relationship between bone metabolism and OS, as evidenced by the presence of significant association between levels nitrotyrosine, OC, DPD, parathyroid hormone and calcitonin. Conclusion. The relationship between nitrotyrosine and indicators of bone metabolism may indicate the significant role of reactive oxygen species in decreasing bone turnover in patients with combined course of type 2 DM and OP.

Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, ризик переломів, кістковий метаболізм, промисловий регіон. Мета дослідження-визначення взаємозв'язків між дезоксипіридиноліном сечі, даними ультразвукової денситометрії та ризиком переломів у осіб працездатного віку, які постійно проживають в умовах промислового регіону. Матеріал і методи. У дослідження включено 48 осіб віком від 50 до 65 років, які проживали в м. Запоріжжя (промисловий регіон), із них 15 жінок та 33 чоловіки. Усім пацієнтам проводили ультразвукову денситометрію на ультразвуковому денситометрі Omnisense 7000 (BeamMedLtd, Ізраїль). Оцінку стану кісткової тканини проводили за критеріями ВООЗ. Ризик переломів оцінювали за допомогою онлайн-калькуляторів FRAX та Q-Fracture. Усім хворим визначали рівень дезоксипіридиноліну у ранковій сечі. Результати. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини виявлено в 73% обстежених пацієнтів, а підвищення рівня дезоксипірдиноліну сечі зареєстровано у 92%, у тому числі й у пацієнтів з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини, тобто, дезоксипірдинолін сечі є доклінічним маркером ураження кісткової тканини. Підвищення рівня дезоксипірдиноліну сечі асоціюється зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини (r=-0,42) та підвищенням ризику переломів FRAX Ukr Total (r= 0,41) і Q-fracture Total (r= 0,42) (p<0,05). Ризик переломів FRAX та Q-fracture достовірно взаємозв'язані з показниками денситометрії. Висновки. Дослідження рівня дезоксипіридиноліну сечі може використовуватися у діагностиці ранніх змін кісткової тканини, оскільки він є раннім маркером кісткової резорбції. Тому онлайн-калькулятори доцільно використовувати для розрахунку ризику переломів, а також при неможливості проведення денситометрії.

ВступЦукровий діабет (ЦД) 2 типу та остеопороз (ОП) посідають вагомі місця серед захворюваності та причин смертності в Україні та світі [1]. За даними літератури відомо, що оксидативний стрес (ОС) є важливою ланкою патогенезу, як ЦД 2 типу, так і ОП [2]. Також, проживання у екологічно забрудненому регіоні сприяє активації вільно-радикального окислення [3]. Тому, у хворих з поєднаним перебігом даних захворювань, які постійно проживають в умовах великого промислового міста, є актуальною проблемою пошук препаратів із антиоксидантними властивостями.Одним із таких препаратів є тіотріазолін, який активно застосовується у терапії багатьох захворювань [4]. Ефект тіотріазоліну обумовлений антиоксидантними, мембраностабілізуючими, протиішемічними та імуномодулюючими властивостями. Тіотріазолін підсилює компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, знижує пригнічення процесів окислення у циклі Кребса [5]. Антиоксидантний ефект реалізується за рахунок підвищення рівня каталази, зниження гіперпродукції супероксидрадикалу, пероксинітриту та тим самим попередженням окисної модифікації білкових структур рецепторів, іонних каналів [6]. Вищезазначені ефекти вказують на перспективність більш широкого використання його у клінічних умовах. Обґрунтування дослідженняОскільки ЦД 2 типу впливає на кістковий метаболізм, за рахунок розвитку ОС та накопичення кінцевих продуктів глікозування [7], доцільним є призначення препаратів з антиоксидантими властивостями. Наведені позитивні ефекти тіотріазоліну свідчать про те, що призначення його у хворих з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП може бути патогенетично обґрунтоване. Так як, у літературі ми не знайшли дані щодо ефективності використання тіотріазоліну в лікувальній практиці у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з ОП, його впливу на показники ОС та кістковий метаболізм, це спонукає до проведення даного дослідження.Вищенаведені результати свідчать про доцільність призначення антиоксидантної терапії хворим з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП, які постійно проживають в умовах промислового регіону.Мета дослідження. Оцінити вплив тіотріазоліну на показники оксидативного стресу та кісткового метаболізму у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживають в умовах промислового регіону. Матеріали та методи. У період з 2016-2017 рр., на базі навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету, обстежено 44 хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживали у місті Запоріжжі. 22 хворих отримували стандартну базисну терапію цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, а 22 хворих додатково отримували тіотріазолін. Групи пацієнтів були співставними за віком, статтю, тривалістю цукрового діабету 2 типу. Усім хворим проводили дослідження концентрації маркерів оксидативного стресу (нітротирозин, 8-гідроксигуанін) та кісткового метаболізму (остеокальцин та дезоксипіридинолін). Результати. У хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які отр...