The microbiological studies of "Propolis-Derma" medicated products ("Propolis-PNH", "Propolis-PSC" and "Propolis-PCD")

Постанова проблеми. Останнім часом зріс інтерес дослідників до проблеми міко-зів у зв'язку зі збільшенням кількості хво-рих з цією патологією, що відзначається в усьому світі і має тенденцію до її подаль-шого збільшення. Це пов'язують із впливом різних факторів зовнішнього середовища на організм людини, зміною екології навко-лишнього середовища, широким викорис-танням хімічних засобів, забрудненням по-вітря, тривалим і не завжди раціональним застосуванням антибактеріальних препара-тів, особливо антибіотиків широкого спект-ра дії, застосуванням кортикостероїдів та ци-тостатичних препаратів, протитрихомонад-них і контрацептивних засобів, зростанням кількості осіб, які зловживають алкоголем і наркотиками. Широке використання но-вих медичних технологій (трансплантант-ної та пластичної хірургії, інвазивних діа-гностичних та лікувальних процедур, інтен-сивної імуносупресивної та цитостатичної терапії тощо), пандемія ВІЛ-інфекції також призводять до збільшення популяції іму-носкомпроментованих пацієнтів з високим ризиком розвитку поверхневих і глибоких грибкових інфекцій.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лікарський арсенал вітчизняної мікології при етіотропній фармакотерапії практич-но обмежений двома групами препаратів: антифунгальними антибіотиками і препа-ратами-похідними імідазолу. Антибіотики, як правило, володіють вузьким спектром дії, ефективні стосовно бактеріальної фло-ри, що створює значні незручності в тера-пії мікозів, ускладнених бактеріальним ком-понентом. Препарати-похідні імідазолу та-кож не позбавлені серйозних недоліків. Їх тривале і системне застосування призво-дить до кумуляції в організмі, викликає при-гнічення функції імунної системи, статевих

РозРобка технології гелю «ПРоПоліс-ак» для лікування вугРової хвоРоби У сучасних умовах промислового виробництва лікарських засобів фармацевтична розроб-ка, яка впливає на якість та ефективність одержаних препаратів, насамперед залежить від ретель-но спрогнозованого проведення технологічного процесу з урахуванням контрольних пара-метрів (умов приготування, послідовності змішування компонентів, температурного режиму тощо) та критеріїв оцінки якості, що відображаються у відповідних нормативних документах.Метою роботи є експериментальна розробка технології гелю під умовною назвою «Прополіс-АК» для лікування вугрової хвороби.Об'єктами дослідження були модельні зразки гелю «Прополіс-АК», до складу якого вхо-дять активні фармацевтичні інгредієнти: фенольний гідрофобний препарат прополісу та кис-лота азелаїнова, а також допоміжні речовини: гелеутворювач (карбомер Ultrez-10 NF), нейтра-лізатор (трометамол), неводні гідрофільні розчинники (пропіленгліколь та гліцерин) та вода очищена.Результати. На підставі проведених фармакотехнологічних та фізико-хімічних досліджень теоретично обґрунтовано та експериментально розроблено технологію виготовлення як в ап-течних, так і в умовах промислового виробництва гелю «Прополіс-АК» для лікування вугро-вої хвороби.Висновки. Результати експериментальних досліджень були використані при розробці блок-схем технологічного процесу виготовлення гелю «Прополіс-АК» в аптечних умовах та техно-логічної інструкції на досліджуваний препарат. З урахуванням фізико-хімічних властивостей та за результатами вивчення розчинності активних фармацевтичних інгредієнтів, що входять до складу лікарського засобу, було розроблено блок-схему технологічного процесу виробни-цтва гелю в промислових умовах та проект технологічного регламенту, обґрунтовані техно-логічні параметри його виготовлення, розраховано оптимальну кількість розчинників, необ-хідних для проведення кожної технологічної стадії з урахуванням розчинності компонентів гелю, послідовності і поетапності їх змішування, температурних та інших параметрів, що впливають на якість та стабільність препарату, а технологія гелю «Прополіс-АК» апробована в аптечних та промислових умовах.Ключові слова: вугрова хвороба; фенольний гідрофобний препарат прополісу; кислота азелаїнова; технологія виготовлення; гель S. G. BoBro, o. I. TIkhonov, o. S. Shpychak Development of the technology for «propolis-AK» gel for treAting AcneIn modern conditions of industrial production of drugs pharmaceutical development, which affects the quality and efficiency of the obtained drugs, primarily depends on carefully predicted realization of the technological process taking into account given control parameters (conditions of preparation, consistency, components mixing, temperature regime, etc.) and evaluation criteria that are shown in the relevant regulations.Aim. To develop an experimental gel technology under conditional name "Propolis-AK" for acne treatment.Materials and methods. The objects of study were model examples of gel "Propolis-AK", which containe the following active phar...

Мета роботи -на підставі фармако-технологічних і фізико-хімічних досліджень теоретично обґрунтувати та експериментально розробити в аптечних умовах та умовах промислового виробництва технологію виготовлення комплексного апіфітопрепарату у формі желатинових капсул під умовною назвою «Апісед» для лікування нервових розладів і психоемоційних стресових станів в екстремальних умовах, зокрема у спортивній медицині. Матеріали та методи. Як об'єкти дослідження використані експериментальні зразки капсул «Апісед» та їхня суміш мас для капсулювання, до складу яких входять активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ): стандартизована субстанція меду порошко-подібного (МП), лікарська рослинна сировина (трава меліси лікарської, шишки хмелю звичайного, суцвіття лаванди вузьколи-стої) та допоміжні (антифрикційні) речовини: аеросил (кремнію діоксид колоїдний безводний) або суміш аеросилу та кальцію стеарату (3:1) у кількості 2 %, а також зволожувач -5 % розчин Plasdone K29/32. Результати. Результати експериментальних досліджень використали під час розроблення блок-схеми технологічного процесу виготовлення капсул «Апісед» в умовах аптечного виробництва та технологічної інструкції на досліджуваний препарат. З ура-хуванням фізико-хімічних властивостей АФІ, що входять до складу лікарського засобу, розроблено блок-схему технологічного процесу виробництва комплексного апіфітопрепарату в промислових умовах і проект технологічного регламенту, обґрунтовано технологічні параметри його виготовлення, розраховано оптимальну кількість допоміжних речовин і зволожувача, що необхідні для належного технологічного процесу, а також здійснено контроль послідовності змішування діючих і допоміжних речовин, зволоження та одержання вологих гранул, сушіння, калібрування гранул, отримання капсульної маси та інших контрольних пара-метрів, що впливають на якість і стабільність препарату, технологія капсул «Апісед» апробована в аптечних і промислових умовах. Висновки. Теоретично обґрунтували та експериментально розробили технологію виробництва капсул «Апісед», а також блок-схеми технологічного процесу їхнього виготовлення в умовах аптечного та промислового виробництва. Результати експерименту використані під час розробки проектів технологічної інструкції та технологічного регламенту на розроблений препарат, а технологія його виробництва апробована в аптечних і промислових умовах. Цель работы -по результатам проведенных фармако-технологических и физико-химических исследований теоретически обос-новать и экспериментально разработать в аптечных условиях и условиях промышленного производства технологию изготов-ления комплексного апифитопрепарата в форме желатиновых капсул под условным названием «Аписед» для лечения нервных расстройств и психоэмоциональных стрессовых состояний в экстремальных условиях, в частности в спортивной медицине. Материалы и методы. В качестве объектов исследования использованы экспериментальные образцы капсул «Аписед», а также их смеси масс для капсулирования, в состав которых входят активные фармацевтические ингредиенты (АФИ): стандартизирован...

Постанова проблеми. Одним із най-більш поширених захворювань шкіри в пу-бертатний період є вугрова хвороба, або акне, що виражається тією чи іншою мірою прак-тично у 100 % юнаків і близько 90 % дівчат віком від 14 до 17 років. Разом з тим літе-ратурні джерела свідчать про високу час-тоту цього захворювання й у старших осіб (віком від 18 до 25 років) на рівні близько 80-85 % [8]. Також необхідно зазначити, що поширеність вугрової хвороби призвела до підвищення середнього віку хворих на акне від 26,5 до 40,5 років [9]. У зв'язку з цим по-шук сучасних лікувально-профілактичних засобів і лікарських препаратів для лікуван-ня вказаної патології є актуальним завдан-ням медицини, фармації та косметології.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних вітчизняних літературних джерел свідчить про те, що дослідженнями з розробки складу, технології й упроваджен-ня в медичну практику лікарських засобів для зовнішнього лікування акне займають-ся видатні вітчизняні вчені О. І. Тихонов, О. Г. Башура, Т. Г. Калинюк, О. В. Рехлецька, І. І. Баранова та ін. [2, 7, 10], якими постійно проводяться комплексні дослідження щодо пошуку нових та удосконалення існуючих лікарських препаратів для лікування цьо-го захворювання з метою їх ефективності та безпечності.Виділення не вирішених раніше час-тин загальної проблеми. Відомо, що в су-часних умовах для місцевого лікування акне використовується значна кількість як одно-компонентних, так і комбінованих лікарсь-ких препаратів, що здебільшого містять у своє-му складі активні фармацевтичні інгреді-єнти (АФІ) синтетичного походження, які за біологічною доступністю та нешкідливі-стю значною мірою поступаються субстан-ціям природного та рослинного походжен-ня, зокрема продуктам бджільництва, ефек-тивність яких експериментально була до-ведена доклінічними фармакологічними та клінічними дослідженнями протягом кіль-кох десятків років. Крім того, також вста-новлено й лікувально-профілактичну дію апіпродуктів та їх стандартизованих суб-станцій при вугровій хворобі [3,4, 10].О. І. Тихонов -доктор фарм. наук, професор, професор кафедри технології парфумерно-косметичних засобів Національного фармацевтичного університету (м. Харків)