Мета роботи -проаналізувати можливість розвитку та описати клінічний випадок верукозної лейкоплакії червоної облямівки губ на тлі використання системи нагрівання тютюну IQOS і стіків HEETS; запропонувати персоніфікований клініко-діагностичний і терапевтичний алгоритм ведення пацієнта.Матеріали та методи. Описали власне спостереження клінічного випадку хворої на верукозну лейкоплакію червоної облямівки нижньої губи, що розвинулася на тлі куріння з використанням системи нагрівання тютюну IQOS і стіків HEETS. Клінічне, лабораторне, інструментальне обстеження та лікування виконали на базі кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету.Результати. На підставі клінічного обстеження пацієнта та верифікації діагнозу за допомогою лабораторного дослідження, дерматоскопії встановили діагноз верукозної лейкоплакії червоної облямівки нижньої губи, бляшкового типу. Враховуючи можливу травматизацію, високу ймовірність рецидиву захворювання, відмову пацієнтки від хірургічних методів лікування, призначили топічну терапію вогнища ураження з використанням комбінованого препарату, який містить глюкокортикостероїдний, антибактеріальний та антимікотичний компоненти, протягом 1 місяця з наступною тривалою терапією 1 % кремом пімекролімусу.Висновки. За даними фахової літератури, система нагрівання тютюну IQOS і стіки HEETS можуть спричиняти розвиток таких проявів окисного стресу й ендотеліальної дисфункції, як запалення, інфекція, фіброз, онкологічна патологія, а також стати одним із факторів виникнення лейкоплакії червоної облямівки губ. Застосування топічних глюкокортикостероїдів у поєднанні з топічними інгібіторами кальціневрину може бути альтернативою хірургічним методам терапії лейкоплакії.

A-research concept and design; B-collection and/or assembly of data; C-data analysis and interpretation; D-writing the article; E-critical revision of the article; F-final approval of the article Aim. To describe clinical case of the basal cell carcinoma treatment, determine personalized diagnostic algorithm of the patient management with further selection of the therapy method regarding visual, dermatoscopic and pathomorphological picture of disease. Materials and methods. The own observation of clinical case of local treatment of the patient with basal cell carcinoma by means of 5 % imiquimod cream was described. Results. Based on comprehensive examination of the patient with determination of features of visual, dermatoscopic and pathohistological picture the diagnosis "Basal cell carcinoma, nodular variant" was determined. Taking into account considerable traumatization and possibility of functional motor impairment after surgery it was determined to replace the treatment approach with the local use of 5 % imiquimod cream according to the standardized scheme. Step-by-step application of topical agent on the upper part of BCC affected area had also influence on the non-treated zone which began to regress by itself starting from the 9 th week. Spontaneous regress of BCC stipulates rare and unusual course of disease. Control clinical and pathomorphological examination did not reveal any neoplastic processes in skin after 12 weeks course of treatment with 5 % imiquimod cream and within 1 year of further observation. In case of BCC the possibility of using topical agents increases therapeutic potential and compliance between doctor and patient. Conclusions. Annual increase of quantity of new cases of non-melanoma skin tumours and variability of clinical implications enable the rise of oncological suspicion level among practicing physicians. Creation of personalized algorithm of diagnostics ensures making the diagnosis timely and selection of differential treatment approach. Neglecting the neoplasm with significant affected area size the topical use of 5 % imiquimod is the effective alternative to invasive intervention for treatment of patients with the basal cell carcinoma.