No abstract

* Інститут органічної хімії НАН України ** ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» Ключові слова: 4-формілпіразол-3-карбонові кислоти; тіосемікарбазони; діетилацетилендикарбоксилат; 1,3-тіазолідин-4-они; циклоконденсація; гіпоглікемічна активність Показано, що 4-формілпіразол-3-карбонові кислоти та їх етилові естери селективно взаємодіють із тіосемікарбазидом і його N4-арилпохідними в киплячій оцтовій кислоті з утворенням і виходами 76-91% відповідних 4-піразоліл-тіосемікарбазонів. Знайдено, що 3-годинне нагрівання останніх із діетилацетилендикарбоксилатом у киплячому етанолі приводить до 1,3-тіазолідиновмісних поліфункціональних похідних піразолу з виходами 73-95%. Утворення такого типу сполук є свідченням того, що процес реалізується за схемою первинної атаки нуклеофільного атома сірки тіосемікарбазонного фрагмента на високоелектрофільний потрійний зв'язок ацетилендикарбоксилату із подальшою внутрішньомолекулярною конденсацією, яка приводить до формування 4-оксо-1,3-тіазолідин-5-іліденового циклу. Структура отриманих 1,3-тіазолідиніліденгідразонопіразолів доведена комплексом спектральних методів, найінформативнішими з яких є спектри ЯМР 13 С із сигналами атомів вуглецю тіазолідинового циклу: C 4 (159-161 м.ч.), С 2 (162-165 м.ч.), С 5 (163-165 м.ч.), а також екзоциклічного етоксикарбонілетиліденового фрагмента: НС= (114-118 м.ч.) та С(О)О (165 м.ч.). Встановлено, що синтезовані сполуки викликають гіпоглікемічний дозозалежний ефект у мишей, який суттєво перевищує цукрознижувальну дію референтного препарату піоглітазону.

No abstract

We consider a one-dimensional stationary quasiperiodic Schrödinger equation with analytic potential. Using methods of the KAM theory, we construct the boundaries of instability zones and solutions corresponding to these boundaries and estimate the sizes of instability zones. In addition, we consider the case where the potential is a trigonometric polynomial of finite degree.

<p>Успіх молодих людей у майбутній професійній діяльності істотно залежить від якості їх підготовки у вищому навчальному закладі. Автор статті розглядає проблеми підвищення мотивації до навчальної діяльності студентів, визначає ступінь мотивації, аналізує і виділяє мотиваційні аспекти, як критерій інтенсифікації вивчення фармакогнозії студентами фармацевтичного факультету.</p>