Gender-based violence (GBV) and poor mental health have received particular attention among healthcare professionals, policymakers, and researchers amid the COVID-19 pandemic. This paper presents a review of available literature to understand the dynamics of GBV and its mental health impact in the context of COVID-19. Confinement and control by abusive partners, social and economic disruption, and restricted access to healthcare services were identified as the main contributing factors of GBV. The paper elaborates on the contribution of broader socioeconomic determinants of health as well as cultural and societal factors of victimization in shaping GBV by placing specific populations or individuals in a more vulnerable position within the society based on their gender. Socioeconomic determinants included socioeconomic status, education, migration and racial, ethnic, or gender-based minoritisation. Cultural and societal factors of victimization are mostly related to gender-based structural power discrepancies and communication patterns. Evidence suggests a complex relationship between COVID-19 specific stressors, such as health anxiety and intolerance of uncertainty, GBV, and mental health issues. COVID-19 stressors might directly trigger the mechanism of aggression and cause physical or psychological violence and associated mental health implications in victims, or it might be mediated by pre-existing mental health issues experienced by perpetrators. Bangladesh Journal of Medical Science Vol.20(5) 2021 p.17-25

Мета. Дослідження історичних аспектів формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, ролі та значення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини (НДІ ПВМ) Української військово-медичної академії для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України та його здобутків. Матеріали та методи. Використано законодавчі, нормативно-правові акти та керівні документи з питань розбудови ЗС України, наукові статті та інші публікації щодо розвитку військово-медичної науки і медичного забезпечення військ. Об’єкт дослідження – військово-медична наука в системі Міністерства оборони України. Предмет дослідження – історія формування, розвитку та результати діяльності НДІ ПВМ. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, узагальнення. Результати. Досліджено історичні аспекти формування та розвитку військово-медичної науки в Україні, роль та значення НДІ ПВМ для комплексного вирішення проблем медичного забезпечення ЗС України. Проаналізовано напрацювання та здобутки НДІ ПВМ, які стали науковим підґрунтям та основою формування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони. Висновки. Наука є найважливішим чинником технічного і соціального прогресу суспільства, зокрема щодо пошуку раціональних шляхів військового будівництва держави, у тому числі розвитку військової медицини. Створення НДІ ПВМ слугувало науковому вирішенню критично важливих проблем у військово-медичній сфері, науковому та науково-методичному супроводженню розбудови та функціонування системи медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони.

Мета. Дослідження стандартизації медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я з метою використання її методологічних засад під час опрацювання військово-медичних стандартів. Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти з питань охорони здоров’я в Україні та стандартизації медичної допомоги, наукові статті та інші видання, присвячені питанням стандартизації медичної допомоги в системі охорони здоров’я. Об’єкт дослідження – система охорони здоров’я України. Предмет дослідження – стандартизація медичної допомоги. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний. Результати. Досліджено процеси стандартизації медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я, вивчено та проаналізовано вимоги законодавчих і нормативно-правових актів, що визначають порядок стандартизації та систему медичних стандартів. Проаналізовано стан опрацювання та впровадження стандартів медичної допомоги (медичних стандартів) в системі охорони здоров’я України. Встановлено, що стандартизація в системі охорони здоров’я служить важливим інструментом забезпечення якості медичної допомоги, а основними шляхами впровадження стандартів медичної допомоги (медичних стандартів) в систему охорони здоров’я України є імплементація сучасних європейських підходів до стандартизації медичної допомоги та розроблення вітчизняних медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) на засадах доказової медицини. Висновки. В Україні сформована законодавча і нормативна база щодо порядку розроблення та впровадження стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), опрацьовані та застосовуються стандарти медичної допомоги (медичні стандарти), ефективність яких відповідає міжнародним практикам. Функціонування Медичних сил Збройних Сил України та медичних служб інших складових сил оборони в єдиному законодавчому та нормативно-правовому полі держави з питань охорони здоров’я передбачає обов’язковість застосування в практику надання медичної допомоги військовослужбовцям прийнятих у державі стандартів медичної допомоги (медичних стандартів). Зважаючи на особливості надання медичної допомоги в умовах бойових дій, які кардинально відрізняються від умов мирного часу, є необхідність опрацювання військово-медичних стандартів для надання медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною і терапевтичною патологією на визначених рівнях медичного забезпечення.

The aim: Is to determine the actual energy costs of servicemen on the qualification course of special operations of the Armed Forces of Ukraine to substantiate the adequate nutritional and energy value of their diet. Materials and methods: The actual average daily energy consumption of 85 servicemen of the qualification course (hereinafter – Q-course) of special operations of AF of Ukraine was determined by time-table and instrumental methods. By laboratory, calculation and questionnaire methods, the compensatory possibilities of their actual nutrition were assessed. Results: The data obtained indicate that the highest indicators of energy expenditures among servicemen were during the first phase of selection of the Q-course at the level of an average value of 6853 ± 963.9 kilocalories (hereinafter – kcal) per day. At the same time, the calorie content of actual food consumed only by 55.7% provided compensation for the average daily energy costs. In this regard, we have developed and implemented “Organizational and Methodological Guidelines for Rational Nutrition of Servicemen of SOF of AF of Ukraine”. Conclusions: The actual nutrition of the military personnel on the Q-course of SOF of AF of Ukraine does not fully compensate for their real energy losses. The nutritional and energy value of the daily diet requires revision and bringing it into line with the actual energy consumption, depending on the preparation phases.

Мета роботи – розробка моделі динаміки COVID-19 у Збройних Силах України, яка дозволяє прогнозувати рівень захворюваності особового складу на підставі наявних статистичних даних. Матеріали і методи. Для дослідження були використані офіційні дані оперативної групи Санітарно-епідеміологічного управління командування Медичних сил Збройних Сил України станом на 08.02.2021 р. Результати досліджень. Отримано результати досліджень кількості прогнозованих випадків інфікування особового складу Збройних Сил України під час пандемії COVID-19 на основі лінійних і нелінійних диференціальних рівнянь з використанням математичного моделювання. Висновки. Встановлено, що захворюваність серед населення України, в тому числі особового складу Збройних Сил, піддається опису за допомогою сигмоїдної (S-подібної) функції. Розроблена математична модель відповідає реальним показникам та її можна застосовувати як ймовірну прогнозну модель. Графічне зображення динаміки захворюваності на COVID-19 військовослужбовців Збройних Сил України відповідає динаміці офіційно зареєстрованої загальної захворюваності серед населення України. За допомогою отриманої моделі підраховано, що до середини березня 2021 р. за песимістичним прогнозом накопичена кількість інфікованих у Збройних Силах України ймовірно може становити біля 18 000 випадків, а за оптимістичним – 16 000. Модель для прогнозу захворюваності на COVID-19 доцільно використовувати на короткострокову перспективу. Матеріали і методи. Для дослідження були використані офіційні дані оперативної групи Санітарно-епідеміологічного управління командування Медичних сил Збройних Сил України станом на 08.02.2021 р. Результати досліджень. Отримано результати  досліджень кількості прогнозованих випадків інфікування особового складу Збройних Сил України під час пандемії COVID-19 на основі лінійних і нелінійних диференціальних рівнянь з використанням математичного моделювання. Висновки.          Встановлено, що захворюваність серед населення України, в тому числі особового складу Збройних Сил України, піддається опису за допомогою сигмоїдної (S-подібної) функції. Розроблена математична модель відповідає реальним показникам та її можливо застосовувати в якості ймовірної прогнозної моделі. Графічне зображення динаміки захворюваності військовослужбовців Збройних Сил України на COVID-19 є подібним динаміці офіційно зареєстрованої загальної захворюваності серед населення України. За допомогою отриманої моделі підраховано, що до середини березня 2021 року за песимістичним прогнозом накопичена кількість інфікованих у Збройних Силах України ймовірно може складати біля 18000 випадків, а за оптимістичним - 16000. Модель для прогнозу захворюваності на COVID-19 доцільно використовувати на короткострокову перспективу. Ключові слова: пандемія, COVID-19, математичні методи прогнозування, військовослужбовці, збройні сили.