Мета дослідження -прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку.Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п'єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода.Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину ви-ключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2-3-х до 7-14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2-4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу.На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням за допомогою низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби.Висновок. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності.Ключові слова: вроджені вади розвитку; антенатальна загибель плода; доплерометрія; система гемостазу.

No abstract

Мета дослідження -оцінити ефективність та обґрунтованість індивідуального планування пологів при тазовому передлежанні плода (ТПП).Матеріали та методи. Вагітні були розподілені на 2 групи: І -основна група (ОГ) (n=36), жінки з запланованими кон-сервативними пологами при ТПП; ІІ -контрольна група (КГ) (n=33), жінки з запланованим кесаревим розтином при ТПП.Результати дослідження та їх обговорення. Завершення вагітності більшості пацієнток обох груп відбулося заплано-ваним способом розродження: ОГ -27 (75 %); КГ -29 (87,8 %). Пацієнтки ОГ народжували у колінно-ліктьовій позиції -11 (40,7 %) та за допомогою методу Цов'янова -16 (59,3 %). А випадки кесаревого розтину -9 (25 %) в ОГ -здебільшого І категорії ургентності -5 (55,5 %). Потреба в ургентному кесаревому розтині в КГ виникала майже в два рази менше -4 (12,2 %) та більшість випадків -3 (75 %) мали ІІІ категорію ургентності. Серед малюків ОГ, яким надавалася ручна допомога під час народження, перинатальні ускладнення траплялися найчастіше: пологова травма -8 (22,2 %), асфіксія -3 (8,3 %), аспірація -2 (5,55 %), гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку -3 (8,3 %).Висновок. Зазначене свідчить про відсутність високопрофесійних навичок, що потребує ретельного відпрацювання та вдосконалення пологодопоміжних маніпуляцій лікарів акушерів-гінекологів.Ключові слова: тазове передлежання плода; консервативні пологи; кесарів розтин; перинатальні наслідки.ПЛАнИРОВАнИЕ РОДОВ -СОВРЕМЕнныЙ ПОДХОД В АКУШЕРСТВЕ ПРИ ТАЗОВОМ ПРЕДЛЕЖАнИИ ПЛОДА цель исследования -оценить эффективность и обоснованность индивидуального планирования родов при тазовом предлежании плода (ТПП).Материалы и методы. Беременные были разделены на 2 группы: I -основная группа (ОГ) (n=36), женщины с за-планированными консервативными родами при ТПП; II -контрольная группа (КГ) (n=33), женщины с запланированным кесаревым сечением при ТПП.Результаты исследования и их обсуждение. Завершение беременности большинства пациенток обеих групп про-изошло запланированным способом: ОГ -27 (75 %); КГ -29 (87,8 %). Пациентки ОГ рожали в коленно-локтевой позиции -11 (40,7 %) и с помощью метода Цовьянова -16 (59,3 %). А случаи кесарева сечения -9 (25 %) в ОГ -преимущественно I категории ургентности -5 (55,5 %). Потребность в ургентном кесаревом сечении в КГ возникала почти в два раза мень-ше -4 (12,2 %) и большинство случаев -3 (75 %) имели ІІІ категорию ургентности. Среди детей ОГ, которым оказывалась ручная помощь при рождении, перинатальные осложнения встречались чаще: родовая травма -8 (22,2 %), асфиксия -3 (8,3 %), аспирация -2 (5,55 %), гипоксически-ишемическое поражение головного мозга -3 (8,3 %).Вывод. Представленные данные свидетельствуют об отсутствии высокопрофессиональных навыков, требующих тща-тельной отработки и совершенствования родовспомогательных манипуляций врачами акушерами-гинекологами.Ключевые слова: тазовое предлежание плода; консервативные роды; кесарево сечение; перинатальные исходы. DELIvEry PLANNINg: A CONTAMPOrAry APPrOACH TO BrEECH PrESENTATION IN OBSTETrICSThe aim of the study -to evaluate the e...

Мета роботи – встановити вплив симуляційного навчання на підвищення професійного рівня лікарів акушерів-гінекологів під час надання допомоги дитині у пологах у тазовому передлежанні, за алгоритмом, відповідним діючим протоколам Міністерства охорони здоров’я України, в умовах, максимально наближених до реальних.Основна частина. Для досягнення визначеної мети на кафедрі акушерства та гінекології № 1 із циклом післядипломної освіти Одеського національного медичного університету оброблено 150 анонімно заповнених курсантами анкет-тестів до початку та після завершення тренінг-заняття з теми “Ведення консервативних пологів при ТПП” у складі курсу тематичного удосконалення “Актуальні питання в акушерстві та перинатології”. Цикл розрахований на лікарів акушерів-гінекологів пологового відділення ІІ або ІІІ рівнів надання акушерської допомоги, зі стажем роботи від 5 років. Тривалість циклу становила 75 годин. З 2016 року до курсу тематичного удосконалення “Актуальні питання в акушерстві та перинатології” були залучені симуляційні технології з метою оволодіння та відпрацювання практичних навичок лікарями акушерами-гінекологами з відповідних тем, у тому числі й з ведення консервативних пологів при ТПП. Кожна група курсантів на тренінг-заняттях складалася з 6 лікарів. Тренінгове заняття з ведення консервативних пологів при ТПП складалося з 4-х частин. Перша частина присвячувалася брифінгу. Друга частина полягала у вивченні біомеханізму пологів при ТПП та оцінки інтранатального стану плода. Третя частина була основною, що містила безпосередньо тренінг-імітацію надання акушерської допомоги дитині при народженні у тазовому передлежанні в умовах, максимально наближених до реальних. І четверта частина – дебрифінг із використанням відеозаписів, де кожний учасник мав змогу побачити свої помилки та переваги, що необхідно в собі підтримувати і надалі розвивати. Ефективність тренінг-заняття з консервативного ведення пологів при ТПП оцінювалася шляхом аналізу анкет-тестів курсантів до початку та після завершення навчання.Висновки. Аналіз  анкет-тестів, що заповнювалися курсантами, дозволив отримати інформацію відносно їх суб’єктивної оцінки свого вихідного професійного рівня та впливу виду навчання на його зміни. Середній вік лікарів становив (33,2±4,6) року (від 27 до 62 років). Всі вони були працівниками пологових відділень лікувальних закладів ІІ та ІІІ рівнів надання акушер­ської допомоги м. Одеси та Одеської області. Ведення консервативних пологів при ТПП у своїй лікарській діяльності відмічали як рідкісну практику. В якості провідних перешкод спеціалісти вказували на: особливості організаційних моментів у своїх лікувальних закладах, недостатність теоретичної підготовки, невпевненість у власних практичних здібностях, юридичну незахищеність та відсутність мотивації.

The world data on stable perinatal losses in breech presentation and a significant increase in the number of cesarean deliveries (70–80%) have led to a search for fundamentally new approaches to breech deliveries. The objective: the aim of the research is to evaluate the effectiveness and the validity of individual delivery planning for breech presentations. Materials and methods. Pregnant patients were divided into two groups: 1) the main group (MG) (n=36) which included women with planned conservative deliveries for breech presentations; 2) the control group (CG) (n=33) which included women with planned cesarean deliveries for breech presentations. Results. Pregnancy completion in the majority of patients from both groups occurred in the planned way: MG – 27 (75%), CG – 29 (87.8%). The MG patients gave birth in the all-fours position – 11 (40.7%) and with the help of the Tsoyanov method – 16 (53.9%). There were 9 (25%) cases of cesarean deliveries in the CG which were mainly classified as the 1st urgency category – 5 (55.5%). The need for urgent cesarean section in the CG occurred in half as many cases – 4 (12.2%) and most cases – 3 (75%) – had the 3rd urgency category. Perinatal complications were more common among the children from the CG who had received manual help at birth: birth trauma – 8 (22.2%), asphyxia – 3 (8.3%), aspiration – 2 (5.55%), hypoxic-ischemic brain damage – 3 (8.3%). Conclusion. The presented data indicate the lack of highly professional skills which require thorough execution and improvement of obstetrical manipulations by obstetricians and gynecologists. Key words: breech position, conservative delivery, cesarean section, perinatal outcomes.