No abstract

Метою дослідження є визначення проблем і тенденцій розвитку сільських територій України. Згідно з поставленою метою досліджено: структуру земель України та структуру населення за типами поселень, населеність сільських територій України, причини скорочення сільського населення в Україні, споживання основних продуктів харчування та витрати домогосподарств у сільській місцевості, віковий склад населення, процеси міграції сільського населення, зайнятість і доходи населення у сільській місцевості, інфраструктурні проблеми розвитку сільських територій в Україні, освітній простір у сільській місцевості, кількість і стан лікарняних закладів у ній, інфраструктуру закладів культури та умови проживання у сільській місцевості. Проведений аналіз дозволив обґрунтувати, що в Україні має місце цикл зворотного зв'язку за типом «порочне коло», за якого незадовільний стан соціальної інфраструктури підвищує міграційні настрої сільського населення, яке залишає сільські населенні пункти через малу кількість шкіл, дошкільних закладів і лікарняних закладів, які укрупнюються або закриваються, що погіршує рівень надання соціальних послуг і звужує соціальну інфраструктуру. Разом економічні й інфраструктурні причини підвищення міграції, зменшення сільського населення та його старіння призводять до погіршення демографічної ситуації в країні. Таким чином, при розробці ефективних економічних підходів до стимулювання розвитку сільських територійсільські поселення країни треба розглядати як цілісну систему. Тільки таким чином можна буде досягти збалансованого розвитку, подолати міжгалузеві, внутрішньо-та міжрегіональні диспропорції, інтегрувати сільську та міську підсистеми суспільства на рівних умовах.

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА БІЗНЕСІНФОРМ № 11 '2019 www.business-inform.net Шлыкова Виктория Александровна-кандидат экономических наук, старший научный сотрудник сектора макроэкономического анализа и прогнозирования отдела макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный,

Світова економіка та міжнародні відносини UDC 330.5 JEL Classification: R19; D31 Levanda O. M. Comparative Analysis of the Approaches to Living Standards: Ukraine and Poland The aim of the article is to identify the main directions to improve the regulatory framework for ensuring the living standard of Ukraine's population. The approaches to the assessment of the living standard in Ukraine and Poland are analyzed. The advantages and disadvantages of the methodology for determining the living standard of the population are revealed. It is established that the Polish consumer basket includes four minimum consumption categories, namely: subsistence minimum, social minimum, social protection floor, family income support. In Ukraine, there is one category of consumption norms -the subsistence minimum without actual costs. As a result, the legislatively established normative living standard lags behind the actual needs of various groups of the population. It is substantiated that the minimum consumption categories in Poland guarantee a person the satisfaction of basic needs both at the constitutional and legislative levels. In Ukraine, the normative living standard is at the level of the poverty line and thus results in excluding part of the population from the accepted standard of living in the society. The shortcomings of the Polish legislation include: term of approval of state social guarantees; threshold value of the indexation of monetary incomes of the population; methodology for measuring the differentiation of living standards. The article presents proposals for the realignment of the measurement of the living standards, target group, and coverage of the population in need of social assistance, with selecting determination criteria close to the EU standards.

The article is concerned with developing methodical recommendations for assessing the factors of influence on life quality of the population of Ukraine. The algorithm for analysis of factors of influence on life quality of the population of Ukraine is proposed, which includes the following sequence of stages: formation of an information array of data on the level and quality of life of the population in the context of Ukrainian regions; identification of the factors influencing the quality of life of the population of Ukraine (selection of the method for extraction of factors, determination of the number of factors, assessment of factor loads, rotation of factors (if necessary), interpretation of factors); development of proposals for modifications of social standards. A generalization of the results of factor analysis for 2004–2018 allowed to allocate the factors of influence on life quality of the population of Ukraine: material well-being; demographic development; safety; stratification of the population; availability of medical care; ecological security. When forming social standards, it is necessary to take into account not only the norms of material wealth (income per person) and the provision of basic needs of the population (food availability), but also the availability of medical service, educational services and secure living conditions. In Ukraine, the stratification of the population has increased, so social standards should be aimed at reducing this stratification, including in the regional context, by stabilizing local budgets. The close relationship of employment and material well-being indicators justifies the need to stimulate employment of the population. Protecting the population from the negative consequences of ecological deterioration should be one of the areas of interaction between social policy and environmental policy.